alex_shutyuk (alex_shutyuk) wrote,
alex_shutyuk
alex_shutyuk

Прогулянка лісоповалом


У одному із нещодавніх дописів я показував фото ранкової ріки в районі Славського та Волосянки, а тепер давайте пройдемося дорогою, прокладеною для лісовозів вздовж довколишніх пагорбів.

2. Центральна дорога села вкрита товстим шаром пилу. Зараз він примерз, але у більш суху погоду тут має бути нестерпно.


3. Всі прямують нагору до гірськолижного витяга.


4. Підвезли свіжу партію лижників.


5. Заслужений підйомник повзе до вершини близько 40 хвилин.


6. Спускаємося до річки.


7. Ще м такого не видів. Замерзлу воду виштовхнуло із глиняного схилу назовні, утворивши чудернацьке льодове волосся.


8.


9. Як я вже писав минулого разу, річку сприймають, як сміттєпровід та кидають весь непотріб "долі ріков". В результаті то там, то тут береги завалені пляшками, пакетами та іншим неорганічним гівном.


10.


11. Після витяга асфальт різко зникає.


12.


13.


14. Починаємо підніматися нагору під гавкіт собаки з-під будинків навпроти.


15. Чимало ялиць стоять сухими взагалі без хвої.


16. Під ними де-не-де пробиваються молоді буки. Щоправда, це явно самосів, а не цілеспрямована висадка.


17. Як на середину січня, довкола незвично зелено та малосніжно.


18.Одне з багатьох повалених вітром дерев.


19. Ще сухостій.


20. Виходимо на відкриту ділянку. На старих супутникових знимках видно, що кілька років тому це місце було повністю вкрите лісом, але зараз від нього залишився голий схил, з якого вода під час злив без затримки побіжить донизу.


21.


22.


23. Вид в сторону Славського.


24. Вид на село Хаардорф, себто на Волосянку.


25. На цьому схилі видно більш свіжі сліди роботи лісорубів.


26. Тут підійшли до справи з розмахом - для лісовозів навіть спорудили спеціальну дорогу.


27. Хтозна, скільки ще залишилося цим деревам і як виглядатимуть ці схили за кілька років...


28.


29. У багатьох місцях дорога перегороджена стовбурами дерев.


30. Ще чимало повалених дерев лежить на схилах довкола.


31. Деякі дерева від вітру хрустіли так, ніби також ось-ось впадуть. На щастя, поки ми йшли, обійшлося без цього.


32.


33.


34. Снігова корка під ногами тверда та товстезна. Видно сліди лисиці, що ведуть з дороги вглиб лісу.


35. У кількох місцях видно джерела, що течуть зі схилу під основу дороги.


36. Поворот.


37. Тут на схилі проступають скелясті породи. Прокладачам цієї дороги, мабуть, довелося трохи попітніти.


38.


39. Ще одне розкопане джерело. У цьому місці воду дренували таким нехитрим способом - накидали під дорогу колоди, поміж якими вода просочується на протилежну сторону.


40. Петляючи схилами, дорога все більше розверталася до Півдня і шар снігу ставав все тоншим, аж поки зовсім не зник. Добре, що болото підморозило, інакше пробратися було би значно складніше (якщо взагалі можливо).


42. Якимось дивом зберігся прекрасний старий бук.


43. Найсумніше у цьому те, що при такі активній зрізці взагалі не видно висадки молодняка на заміну зрізаному лісу. Навіщо? Саме виросте!


44. Дивився якось передачу про будні лісорубів у Канаді, то у ній власник лісозаготівельної компанії, який при цьому сам працює за кермом лісовоза розказував про їхній підхід до роботи. Його фірму заснував ще його прадід майже сто років тому і вони володіють величезною територією, яку опрацьовують частинами. На ділянці зі зрізаними деревами відразу висаджують нові, а самі переходять на наступну, і так по колу - "Зараз ми зрізаємо дерева, які садив мій дід".


45. В нас же мені якось довелося спілкуватися із чоловіком, який займався експортом букової деревини до Європи і він тоді жалівся, що придатні для обробки букові ліси в Україні закінчуються і вже скоро йому нічим буде торгувати. При цьому він сприймав це як даність і в нього не виникало навіть тіні думки висаджувати щось на заміну. Одним із його контраргументів на таку ідею стало те, що навіть якщо він шось і висадить, то поки воно доросте до товарного розміру, пройде чимало часу і скористається цим вже не він, а хтось інший.


46. А наша дорога тим часом після занурення вглиб лісу повертається до села.


47.


48. Свіжозрізані колоди чекають на завантаження.


49.


50. Вже видно село.


51.


52.


53. Час від часу дорогою пролітають квадроцикли із туристами, що верещать від страху та задоволення.


54. Вже на виході (для нормальних людей це вхід) побачили таку табличку. Взагалі наближення техніки у лісовій тиші чути мало не за кілометр, тому в чому аж така небезпека не дуже зрозуміло.


55. Вже на виході зустрівся лісовоз. Цікаво, що має статися, щоби люди перестали смітити у власні ріки та зрозуміли причинно-наслідковий зв'язок між безконтрольною зрізкою лісу та повенями, які потім затоплюють будинки та змивають мости та дороги?
Знаю, питання занадто риторичне.


Дивіться також:

Сивий ранок


Понад туманами


Пікнік на узбіччі






Tags: карпати, львівська область, так і живем
Subscribe
Buy for 30 tokens
Buy promo for minimal price.
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 9 comments