alex_shutyuk

У цьому дописі зібрано посилання на найцікавіші дописи мого блогу. Дописи розділено за географічним принципом і кожна фотографія працює, як посилання.
( Переглянути список темCollapse )

Вже не скажеш, що фонтани, які дають можливість взаємодіяти з водою є для нас чимось зовсім новим та незвичним - наприклад новий фонтан на площі Митній у Львові став потужним магнітом для багатьох людей, які шукають порятунку від літньої спеки.
Але все одно після цього фонтан на набережній німецького Кьольна справляє враження, багато в чому ще й завдяки тому, яке життя вирує у ньому та довкола.
( +18 фотоCollapse )

Цієї суботи зібралися з друзями повигрібати пісок із лунок деяких міських дерев, щоби хоч трохи полегшити їм життя. У цьому дописі трохи фоток того, як все пройшло.
( Read more...Collapse )

Однією із топ-новин останніх днів стало повідомлення про прийняття львівським виконкомом нової ціни квитків у електротранспорті. Здається, про це у львівському фейсбуці не написав хіба що лінивий чи слоупок (типу мене).

Відтепер поїздка у львівському електротранспорті коштуватиме 5 грн. за звичайний квиток та 2,5 за пільговий. З одного боку це було очікувано, а з іншого деякі моменти у цій історії викликають запитання та відчуття когнітивного дисонансу.

Спочатку про логічність. Вона полягає в тому, що транспорт в нас реально дуже дешевий, а все дешеве відповідно цінується (тобто не цінується). Якось навіть гість із Білорусі сміявся з нашої ціни проїзду - "Сколько-сколько? Так у вас никогда денег на краску не будет".
Просте порівняння співвідношення ціни квитка та середньої зарплати показує, що за середню минулорічну зарплату 6500 грн у Львівській області можна купити 1300 п'ятигривневих квитків. В той же час середня німецька зарплата у 2270 євро еквівалентна приблизно 800-900 разовим квиткам, залежно від тарифу конкретного міста.

( На цьому місці знавці трамвайної справи на Заході напевне вигукнуть - Але у Німеччині ніхто не купує щодня разовий квиток!Collapse )

Повернувся із кількаденної поїздки Німеччиною за маршрутом Дортмунд-Вупперталь-Кьольн-Дортмунд, яка стала можлива завдяки новому авіарейсу зі Львова та Великоднім вихідним. У цьому дописі невелика фотовижимка з поїздки у якості анонсу.
( Read more...Collapse )

Ми історично звикли до іншого вигляду пам'ятників, присвячених військовій тематиці. Мабуть, саме тому цей Меморіал Загиблим у 1940-1945 роках авторства Марі Андрієссен, що знаходиться у голландському Роттердамі виглядає незвично і з першого погляду асоціюється аж ніяк не з бомбардуваннями, зруйнованними містами та мільйонами загиблих. Немає височенних обелісків, динамічних та драматичних поз, гербів та прапорів. Просто фігури людей у повсякденному одязі.

Мабуть це просто інший підхід до пам'яті про такі події, який показує, не війну, яка забрала у Нідерландах сотні тисяч життів, а втрачене мирне життя всіх цих людей та ту тонку грань, яка розділяє минуле та майбутнє.

Навіть саме розташування цього монумента має свій символізм. Він стоїть навпроти старої роттердамської ратуші - однієї з небагатьох будівель, що вціліла після Другої світової і символізує тут собою минуле, до якого чоловіки вже стоять спиною та дивляться у бік сучасного міста, збудованого на місці зруйнованих бомбардуваннями старих кварталів.

Ох, не люблю я цього моменту, коли збираєшся писати розповідь та не знаєш, як почати перше речення. Сидиш, тупиш... Коротше, немає часу пояснювати - ідемо гуляти по центральній парковій алеї курортного німецього міста Баден-Баден. Там пахне свіжістю, неспішно тече ріка, крізь вкрите мохом гілля ще голих дерев пробивається березневе сонце. А ще цю алею планують включити до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
( +50 фотоCollapse )

Здається, у Львівелектротрансі вирішили друкувати на квитках всякі передбачення та філософські вислови. Цікаво, чи давно це почалося, бо я тільки сьогодні звернув увагу.
Кому ще траплялося шось подібне? Що вам порадили квитки? І як ви взагалі ставитеся до таких ідей?

UPD. Ще варіант підкинули.

Шось давно не писав на тему мигалкового спільнокошту.
Наразі з представником ЛЕТу зупинилися на ось такій світлодіодній моделі розміром 31х16х7 см. Від лампових колб, про які думали із самого початку, відмовилися з кількох причин - вони світять значно тьмяніше за світлодіодні, часто перегоряють і відчутно садять акумулятор. Поки вирішили спробувати замовити пару таких, поставити на одну з вантажівок і, якщо вони добре себе покажуть, з'явиться аргумент для керівництва в майбутньому брати саме світлодіодні.

Це поштове відділення №53 на вул. Володимира Великого у Львові і вже досить давно вантажівка із кореспонденцією під'їжджає під його центральний вхід тротуаром через зупинку громадського траснспорту та стає, перегороджуючи прохід пішоходам. Тротуарному покриттю від цього, звісно, краще не стає. Так само не стає зручніше пішоходам, які змушені це все обходити. Пробував кілька разів розмовляти з водіями, але безрезультатно.

При цьому буквально за рогом є облаштований спеціально для автомобілів доставки службовий під'їзд, де можна розвантажуватися, не заважаючи взагалі нікому. Колись він використовувався, але пошта здала це приміщення комусь у оренду і стала їздити вантажівками по хідниках.

Останнім часом якоїсь орендарської активності тут не видно і стало цікаво, чи реально на хвилі реформування Укрпошти та створення їй позитивного іміджу повернути це відділення головним входом до людей, а технічними задніми воротами до вантажівок доставки? Може хтось знає якусь норму, на яку можна послатися чи людей, яких треба тегати у таких ситуаціях?