У цьому дописі зібрано посилання на найцікавіші дописи мого блогу. Дописи розділено за географічним принципом і кожна фотографія працює, як посилання. Також запрошую підписуватися на мій канал на Ютубі. Основна його тематика та ж, деякі матеріали дублюють блог, але бувають і зовсім інші. Слідкуйте за оновленнями :)
Зараз розкажу вам про ще один актуальний спільнокошт. Якщо ви регулярно їздите містом на велосипеді, то мабуть стикалися із ситуацією, коли у пункті вашого призначення немає до чого пристібнути велосипед і доводиться якось викручуватися та чіпляти його до дорожних знаків чи газових труб, що може створювати незручності для пішоходів. Так от, спільно із Львівською асоціацією велосипедистів та ГО Зручне місто ми запустили спільнокошт, де збираємо гроші на встановлення вуличних велостійок у найбільш затребуваних місцях. Пропозиції щодо місць встановлення можна залишити тут.
Зробити переказ можна за цими реквізитами - Приватбанк, номер картки5168 7450 2030 3829(одержувач Голяк Мирослав). Корисним буде будь-який, навіть невеликий внесок.
Аура міста складається з тисяч великих та малих деталей. Одні з них прикрашають місто, інші його псують, але всі вони разом складають унікальну загальну картину. І однією з деталей, які прикрашають місто та роблять його більш затишним для мене є вуличні годинники. Шкода, що в нас тепер їх практично не використовують у архітектурі та міському середовищі. ( Collapse )
Стало цікаво спробувати скласти портрет львівського автомобіліста, щоби краще зрозуміти, хто він, на чому їздить, наскільки часто використовує авто, чи пристібається, де паркується та з якими труднощами стикається. Для цього я склав невелике опитування, заповнити яке можна тут.
Друзі, якщо ви скучили за спільнокоштами озеленення, то в мене є для вас хороша новина - ми знову збираємо гроші на висадку нових дерев. Важливо, що цього разу вже є ініціатива, яка стартувала раніше і яку можна підтримати. Одне з ОСББ на вулиці Стуса (будинок якраз видно на фото праворуч) минулоріч почало озеленювати вулицю біля себе і вже висадило своїм коштом 11 кленів сріблястих на протилежній від себе стороні вулиці (це вони на фото). Цьогоріч хотіли продовжувати і навіть подавалися з цим проектом на громадських бюджет, але не пройшли. Далі по вулиці є місце ще для 19 дерев, які попередньо навіть заброньовані у садовому центрі, але власних коштів для оплати наразі немає. Я думаю, що спільнокошт тут дуже в тему, тому що це не є їхньою прибудинковою територією, а стосується всіх, хто їздить та ходить цієї вулицею. Тому давайте спільно зробимо вулицю Стуса зеленішою. Всього на 19 дерев потрібно 19х2800=53 200 грн. З врахуванням доставки та інших супутніх матеріалів пропоную ставити ціль у 60 тисяч.
Під час минулорічної поїздки до Хорватії для знайомства з її столицею Загребом у мене було буквально кілька годин. Ми приїхали туди вже затемна і щоби встигнути познайомтитися з містом перед ранковим виїздом, довелося вставали на світанку та йти на прогулянку на голодний шлунок. Але воно того вартувало. Загреб багато у чому виявився досить схожим на Львів (в тому числі і за населенням), але при цьому із багатьма своєрідними та цікавими деталями. Пішли дивитися на місцевий транспорт, вулиці та архітектуру. ( Collapse )
Запрошую всіх на чергову прогулянку Львовом. Сьогодні будемо вивчати місця, де не бувають туристи і куди ви наврядчи запросите кохану на побачення. Жодного інстаграмного центру - тільки новобудови та колишні промзони. Погнали! ( Collapse )
Для того, щоби громадський транспорт їздив швидко та без перешкод, йому у багатьох випадках не обійтися без виділених ліній. Але як саме ці лінії краще прокладати - по центрі вулиці чи збоку біля тротуару? У минулому дописі про оновлену Хуторівку я трохи зачепив цю тему, а сьогодні хотів би зупинитися на ній детальніше. ( Collapse )
Скористався вчора гарною погодою та прогулявся вздовж вулиці Хуторівка, яку щойно відкрили після реконструкції. Тому давайте разом подивимося, що вийшло, порівняємо з тим, що було та трохи пофантазуємо, як могло би бути. Трохи згодом буде також відео на моєму Ютуб-каналі - підписуйтеся, щоби не пропустити :) ( Collapse )
Мені завжди дуже сумно дивитися на наших двірників, які возять свій реманент у скрипучих саморобних возиках. Від цієї картини завжди віддає якоюсь безпросвітною безнадією. Знаю, зараз мені напишуть про бідну країну, але все одно хотілося би, щоби наші двірники були екіпіровані хоча би на рівні їхніх словенських колег. Ніби ж нічого космічного, а виглядає на порядок достойніше. Цікаво, наскільки непідйомною для бюджету є ця задача?
Знайшов у своїх папочках ще кілька фоток, тому доповнюю допис. ( Collapse ) Валенсія, Іспанія.