Львівська блогосфера зараз наповнена дискусіями про фільм "Іван-Сила", показ якого днями відбувся у кінгкросівському кінотеатрі. Одні хвалять, інші критикують. І я там був, живого Вірастюка бачив, так що тепер і собі варто щось про це написати. Переказувати фільм чи факти з біографії Івана Фірцака не буду (друге вже встиг дуже детально описати
forko. Спробую описати свої враження.Взагалі ще до початку фільму чекав чогось такого пафосного та перебільшено-патріотичного, що неможливо буде дивитися. Але насправді все вийшло значно краще і приємніше. Це просто життєва історія здорового дядька, який приїздить із закарпатського села до міста в пошуках кращої долі. Там йому дуже допомагає у працевлаштуванні його богатирська сила, але вона ж привертає до нього увагу деяких не дуже порядних суб'єктів, які створюють йому немало проблем, подолати які допомагає характер і все та ж богатирська сила.
І тут подумалося, що свита все-таки грає короля, а життя кожного з нас багато в чому залежить від того, які люди нас оточують. Причому більш видатні особистості тут знаходяться в більш складному становищі, адже до них прикута значно більша увага суспільства, яка подібна вітру, який може з корінням вирвати дерево, що виросло вище за навколишні. І таким деревам, щоби втриматися і не впасти, потрібне коріння. Сильне коріння.
Коротше - фільм сподобався. І ще музика в ньому. Подяка авторам.
Journal information