October 9th, 2012

А пам'ятаєш?

А пам'ятаєш, як колись це було оранжереєю? Пам'ятаєш розлоге пальмове листя та квітіння орхідей? І як ти уявляв, що скла немає і немає краю цим хащам, якими можна блукати, прислухаючись до пташиних криків та вдихаючи лісові аромати? Невже це насправді було? Як пояснити це тим, хто бачить у цьому лише купу залізяччя та битого скла?
Buy for 500 tokens
Buy promo for minimal price.

Зовсім трохи Тернополя

О Тернополе существуют две диаметрально противоположных мнения. Братья Гадюкины пели "Файне місто Тернопіль", в то время как анонимные злые языки утверждали, что Тернополь это большое село. Лично полностью согласен с Гадюкиными и, пока руки не дошли до основной массы фоток - выкладываю несколько маленьких панорамок, одну из которых думаю поставить на баннер на форуме Skyscrapercity.com





Перемены

Странно все-таки мы устроены... Даже парадоксально. Вот живут люди - о
чем-то мечтают, чего-то хотят, к чему-то стремятся. Но мало кто
по-настоящему верит в осуществимость мечты. А если и верит - то
подспудно боится их осуществления. И получается, что люди одновременно и
хотят перемен и боятся их. Наученные горьким опытом, боятся, что эти
перемены разрушат шаткое равновесие их жизни, что они вытянут на
поверхность острые углы тех проблем, которые почти затянуло илом
каждодневной суеты. И каждый день люди повторят себе - "я еще не готов, а
вот завтра..." И так проходит жизнь...

"Гостинний" Франківськ...

А вийшло все так. Через причини, які я не буду називати, бо суті справи вони не стосуються, наша компанія запізнилась на ранковий автобус Буковель-Франківськ. Поїхали наступним, вже по 11-й. Слід ще сказати, що моїм друзям у Франківську треба було пересісти на автобус до Тернополя, де вони мали сісти на потяг о 17-40. Запитали в водія нашого буковельського автобуса - він сказав, що встигаємо нормально, автобусів там є кілька, сказав, що в разі потреби покаже на який саме треба сідати.
Приїхали у Франківськ перед другою. На місці виявилось, що автобус до Тернополя приходить о 18-00. Пішли до місця зупинки іншого автобуса. Його ще не було. Тільки стали, до нас відразу причепилися таксисти, що стояли неподалік - "Куди їдемо?". Одна дівчина з нашої компанії сказала йому, куди нам треба, вони сказали - "3 грн. за кілометр, загалом 450 грн, 50 можна скинути". "Наш" автобус мав коштувати 40 з людини, тож ми сказали, що це дуже дорого і відійшли в сторону.
Час ішов. Другий автобус до Тернополя не показувався. Гостинні франківські таксисти немов стерв'ятники кружляли довкола, підбадьорюючи нас тим, що "сьогодні ж свято, вони не приїдуть, даремно чекаєте". В принципі було ясно, що вони беруть на понт. Але час підпирав все сильніше. Після 20 хвилин чекання я пішов шукати того водія, що віз нас до Франківська, щоб перепитати, чи дійсно буде той автобус чи ні. "Та не переживай, він зара буде." Я казав, що перепитую, бо нам сказали, що сьогодні його не буде і якщо так, то нам треба шукати інший варіант. "Хто казав? Таксисти? Зара я з ними розберуся!"
Далі ми стали свідками конкретної свари зі штовханиною між автобуником і кількома таксистами. Ще через 10 хвилин таки приїхав той самий бус і свара продовжилась вже біля нього. Вони рази чотири перебігали від таксі до буса і назад. До сварки підключився і водій буса. Потім наступило затишшя, після якого той самий таксист із задоволеним виглядом підійшов до нас - "Все, цей автобус вас не повезе, робіть, що хочете". Далі він, також, додав, що треба ж це вирішити "якось по-людськи" і що той автобусник ще буде міняти проколоті колеса.
Почався наступний етап сварки, в ході якого першого автобусника довелося переконувати, що це таксист до нас підійшов, а не навпаки (таксисти звісно доводили протилежне). Автобусник, до слова, спочатку підійшов до нас зі словами "Що ж ви б... наробили?!", але після роз'яснень знизав плечима, сказавши "вибачайте, що так вийшло..."
Після чергової паузи в скандалі, який знову перебазувався до стоянки таксі, до нас підійшов водій другого буса, сказавши, що треба заплатити по 100 грн з людини (замість обіцяних 40), бо йому треба поділитися з таксистами - "Ви поїдете, а мені тут працювати". Після недовгого прощання він поїхав, а я пішов шукати автобус на Львів.
Треба сказати, що мої друзі встигли на поїзд із запасом в кілька хвилин, так що загалом все закінчилося нормально.

Загалом я чудово розумію, що це все могла бути вистава, але тоді просто не було коли з цим всім розбиратися...

От така історія.

Паралельна реальність


Доброго вечора! Ви дивитеся львівські новини, вітаю. Сьогодні у випуску:
- Львівелектротранс отримав на баланс чергову партію низькопідлогових трамваїв, вироблених спільним українсько-німецьким підприємством Сіменс-Львів. Станом на сьогодні в парку підприємства вже є 85 низькопідлогових трамваїв, до кінця року місто має отримати ще 30. Також 20 машин замовила Вінниця. За словами виробника, його продукцією також зацікавилися Житомир та Євпаторія.
Collapse )