January 15th, 2018

Страх невдачі, як мотивація?


Читав якось розповідь про британську гоночну школу Джима Рассела, яка є одним із найкращих та найвідоміших закладів такого плану в світі, де щорічно сотні пілотів шліфують свої спортивні навички.
Однією з перших речей, якої там вчать, є те, що коли авто виходить з-під контролю, обов'язково потрібно продовжувати дивитися туди, куди ти маєш їхати, а не у сторону відбійників, у які ти боїшся врізатися. Суть проста - якщо завжди тримати у полі зору ціль, руки інстинктивно повертатимуть кермо так, щоби її досягти і ситуація має шанс виправитися. У іншому ж випадку ти просто перетворишся на бездіяльного спостерігача за своїм власним вильотом на узбіччя.

Подумалося, що цей принцип пасує і до повсякденного життя. Вирішення тієї ж задачі можна мотивувати позитивно (якщо ми зробимо це, то збільшимо наші прибутки / зробимо світ кращим / отримаємо визнання / здобудемо новий досвід / розширимо ринки збуту і т.д.), а можна і негативно (якщо ми це не зробимо - нам пиздець). Другий варіант подібний до їзди гоночною трасою, не відриваючи погляд від стін-відбійників довкола неї. Чи швидкою буде така їзда? Чи не окосіє пілот після кількох кіл такого змагання та чи доїде взагалі до фінішу?



Buy for 500 tokens
Buy promo for minimal price.