alex_shutyuk (alex_shutyuk) wrote,
alex_shutyuk
alex_shutyuk

Анатомія котловану


Дуже часто, під час дискусій про чергове будівництво, в якості контр-аргументу від мешканців сусідніх будинків можна почути щось на кшталт "наші будинки потріскають та заваляться". Звісно, що нерідко ці побоювання є небезпідставними, особливо якщо їхні будинки і без того є в аварійному стані. Але і нове будівництво впливає на оточення не просто фактом своєї появи, а залежно від того, в який спосіб воно ведеться, причому починається цей вплив вже під час підготовчих робіт, а саме риття котловану під фундамент. І сьогодні я хотів би трохи детальніше зупинитися саме на цьому моменті.



1. Так цей процес виглядає в нас. Як правило, на ділянку просто заходить екскаватор та починає копати, вивантажуючи грунт до самоскидів. В результаті утворюється більш чи менш глибока яма, на дні якої починають заливати фундамент та будувати каркас будівлі. Саме такий момент ми бачимо на цьому фото (саме фото не моє). По розміру робітників на фото можна оцінити глибину котловану, стінки якого при цьому ніяк не укріплені.
А укріплювати їх потрібно, адже в середині грунту існує тиск, який зрівноважується, поки система знаходиться в спокої, але риття глибоких ям цю рівновагу порушує. Природа взагалі не любить порожнечі і намагається її чимось заповнити, відтак тиск, що діє всередині грунту починає виштовхувати його туди, де немає опору. До слова, тиск грунту на глибині одного поверху є достатнім для того, аби зрівноважити масу 5-8 поверхової будівлі. Звісно, що це не відбувається швидко і сильно залежить від властивостей грунту та погоди. Саме тому земляні роботи нерідко проводять взимку, коли грунт фіксується морозом. Але якщо залишити це надовго та ще й у дощ - може початися осипання стінок, і за якийсь час все може призвести до пошкоджень сусідніх будівель чи доріг.


2. Так що ж робити? Не будувати взагалі? Мабуть це не варіант, бо будь-яке місто має розвиватися. Але важливо звести до мінімуму можливі негативні наслідки. Цього можна досягти, зробивши стінки більш пологими, або додатково укріпивши їх. Але оскільки перший варіант у щільній міській забудові можливий не завжди, то зупинимося детальніше на другому. (До речі всі подальші ілюстрації взяті з книги Fundamentals of Building Construction, 2009 рік, Нью-Джерсі, автори Edward Allen та Joseph Iano).


3. Один з варіантів такого укріплення - вбиті в грунт вертикальні двотаврові балки, поміж якими вставлено дерев'яні дошки.


4. Можуть бути збірні конструкції з дерев'яних брусків, металевих профілів чи готових бетонних елементів.


5. Ще один варіант - монолітна бетонна стіна довкола котловану, яка будується у такій послідовності: спочатку спеціальним ковшем на потрібну глибину викопується глибока вузька траншея, в неї опускається арматурний каркас та заливається бетон. Зрештою утворюється суцільна бетонна коробка, всередині якої можна спокійно виймати грунт, не турбуючись про стан довколишніх будинків.


6. Так виглядає ковш для копання траншей.


7. При великій довжині чи глибині підпірних стін їх додатково закріплюють потужними анкерами.


8. Або ж ставлять розпорки, щоби зафіксувати сусідні будівні (на фото Варшава)


9. Ще приклад з Варшави.


10. По мірі будівництва тимчасові розпорки знімаються.


11. Різні способи закріплення стінок.


12. І ще один спосіб - перемелювання грунту спеціальними гвинтами з додаванням суміші, яка застигає та утворює суцільну стіну. Далі все, як попередніх прикладах.


13. І наостанок ось така картинка - будівництво станції паризького метро відкритим способом довкола історичної будівлі. Як бачите, будувати в безпосередній близькості до існуючої забудови цілком можливо. Головне правильно застосовувати технології, а не просто рити яму в надії на "пронесе".




Tags: будівництво, технологія
Subscribe
Buy for 500 tokens
Buy promo for minimal price.
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 19 comments