alex_shutyuk (alex_shutyuk) wrote,
alex_shutyuk
alex_shutyuk

Ти туди не стій


Може пригадуєте, у одному з постів про німецький Ляйпциг я описував таку ситуацію: "Наша група зупинилася у невеликому проїзді на перетині двох вулиць і ззаду до нас під'їхав дядечко на чорному джипі, якому ми повністю перегородили дорогу. Так от - цей дядечко без жодного бібікання мовчки дочекався, поки ми самі його помітимо, звільнимо проїзд, дуже акуратно проїхав поміж нами та ще й на прощання помахав рукою, крикнувши "данке!". В нас у такій ситуації як мінімум почали би сигналити."
І от днями дуже схожа історія сталася в Києві.

Ми йшли невеликою групою Подолом і у одному з місць на хвилину зупинилися - "А тут дуже цікаве місце. З одного боку закінчується історична забудова, по інший бік вулиці вже починаються промислові споруди...". Не пройшло і хвилини, як до нас вже підійшов охоронець, та почав проганяти "бо це в'їзд на паркінг, а раптом хтось буде їхати". Це і справді був в'їзд на паркінг офісного центру Подол-Плаза, який виявився єдиним рівним вільним майданчиком на вулиці - тротуари були щільно заставлені машинами. Сама вулиця в цей момент була абсолютно порожньою - ніхто не їхав нею і абсолютно нікому було заїжджати на паркінг, який пильнував охоронець. Так само ніхто не збирався виїжджати з паркінгу. І тим не менше нас наполегливо попросили звільнити місце, бо "а раптом хтось буде їхати?". Така ось замальовка про пріорітети.




Tags: люди, так і живем
Subscribe
Buy for 500 tokens
Buy promo for minimal price.
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 13 comments