alex_shutyuk (alex_shutyuk) wrote,
alex_shutyuk
alex_shutyuk

Залізничний музей Утрехта краєм ока


Залізничний музей в Утрехті завдяки Павлові Сирватці став однією з цілей під час минулорічної вже поїздки до Нідерландів, однак щось пішло не так. Спочатку ми не встигли на пряму електричку, яка їде туди просто з центрального вокзалу Утрехта, потім довго шукали потрібний автобус і зрештою сіли на той, що їхав в протилежну від музею сторону і водій якого не говорив англійською та ніяк не міг зрозуміти, що від нього хочуть.
В результаті до каси музею вдалося добратися лише за 15 хвилин до його закриття і касирка, знизавши плечима, відмовилася продавати квитки - "Вибачте, але все одно ви вже не встигнете нічого нормально подивитися, приходьте завтра. А поки можете обійти відкриту частину експозиції". "Прийти завтра" можливості, на жаль, не було, але, як виявилося, і у цій відкритій експозиції теж було на що подивитися.

2. Вказівник на підході до музею замаскувався на тлі соковитої міської зелені.


3. Меморіал жертвам Голокосту неподалік входу


4. Музей було засновано на території залізничної станції Maliebaan у 1927 році, при чому ця станція трохи працює і зараз - на один з її перонів приходить електричка з центрального вокзалу. Саму будівлю було збудовано у 1874 році.


5. Перед входом на вулиці виставлені старі рекламні плакати.


6.


7.


8.


9. Центральний хол відразу оточує атмосферою витриманої респектабельності. Ліворуч видно квиткові каси, де можна купити квиток за 10 євро, якщо прийти вчасно.


10. Бічний коридор.


11. Стелаж з антикварними чемоданами та скринями.


12. Все це виглядає так, ніби власники цього краму буквально щойно залишили його тут. В протилежному крилі там був ще зал очікування першого класу з шикарними шкіряними диванами, який виглядав настільки круто, що я забув його сфотографувати :)


13. Можна крадькома підглянути, що возили з собою модниці майже сто років тому.


14. І ось ми виходимо на перон. Більшість порядних відвідувачів вже топає на вихід, а ми тільки почиаємо роздивлятися.


15. Годинник. На пероні львівського вокзалу від старого годинника на жіль зберігся лише кронштейн, до якого він кріпився.


16. Вздовж перону стоять вагони та локомотиви різних років випуску. При чому всі вони на ходу і час від часу виїжджають на прогулянку зі щасливими гостями музею на борту. Жовтий локомотив на передньому плані - електровоз Alstom NS Class 1300 1956 року випуску. Позаду нього червоніє приміський дизельний потяг 1960 року.


17. Вся техніка у просто ідеальному стані.


18.


19.


20. Поки не почитав Вікіпедію, був впевнений, що цей локомотив випустили десь у 1970-х.


21. Теплий ламповий дизайн.


22. Не знаю, чи так воно насправді, але суто візуально вхід до цього вагона виглядає більш зручним, ніж у сучасного українського ДПКр2 виробництва Крюківського заводу.


23. Зливна труба під туалетом.


24. Кабіна.


25.


26. За парканом видніється рейковий автобус 1954 року випуску.


27. Кам'яний рукомийник на пероні.


28.


29. Старий підйомний кран.


30. Ось такі штуки використовували до того, як винайшли інтерактивні табло.


31. Кіоск.


32.


33. За склом.


34. Пасажирський вагон 1950 року випуску.


35. Фото його інтер'єру з Вікіпедії.


36.


37. Зібраний в Утрехті Електровоз NS 1000 1949 року випуску.


38. Номерна табличка.


39. Забув написати, що на кожному експонаті є такі інформаційні таблички. Основні параметри можна зрозуміти, а ось із текстом голландською вже складніше.


40. Шланги для висипання піску на слизькі рейки перед колесами.


41. Інтер'єр кабіни. Всі експонати, до слова, можна спокійно рухати руками та зазирати у вікна.


42.


43. Цікаве виконання віконних кватирок.


44. Крізь вікно можна розгледіти інтер'єр купе провідника.


45.


46. Цей маневровий тепловоз випустили у 1940 році у Амстердамі.


47.


48.


49. Багажний вагон 1931 року.


50. Далі йдуть ще трохи старих вагончиків та локомотивчиків, що виглядають, наче іграшкові.


51.


52.


53.


54. Далі за парканом починаєиться звичайне міське життя.


55. На відкритому пероні стоїть краплевидна електричка 1952 року, яка вміла розганятися до 125 км/год.


56. А ось до сусідньої колії підкотила коротка діюча електричка з центрального вокзалу, двері відчинилися і з них вийшов самотній кондуктор.


57. Дорогою від вокзалу (червона крапка) електричка спочатку їде в одну сторону, а потім зупиняється і рушає в зворотньому напрямку на колію, що веде до музею. Гак виходить чималенький.


58. А ось це вже вхід на платну експозицію, до якої ми сьогодні не потрапимо.


59. Ну, хіба одним оком зазирнемо всередину та побачимо електричку 1962 року та дерев'яний пасажирський вагон 1910 року, де кожне купе має свій окремий вихід безпосередньо на перон.


60. Ще побачимо над головою британський паровоз Sharp Stewart 1889 року.


61. А також уважні погляди музейних працівників, які вже потихеньку виганяють відвідувачів, зиркаючи на годинники.


62. Хоча насправді те, що ми змогли побачити, це не більше 10% того, що тут є загалом. Далі в глибині стоять ще десятки експонатів, тематичні зали, дитяча залізниця і ще, мабуть, багато всякого цікавого. Але і без цього музей не розчарував і залишив смутне бажання принагідно повернутися.


63. Ще за кільканадцять хвилин працівники музею попросили покинути вже і безкоштовну частину експозиції, закрили будівлю, сіли на велосипеди та роз'їхалися по домах. Тут цій розповіді кінець, а хто доскролив до кінця - молодець :)


Дивіться також:

Залізничні Нідерланди


Залізнична Швеція


Шматочок щастя


Залізнична прогулянка Львовом




Tags: залізниця, нідерланди, техніка, історія
Subscribe
Buy for 30 tokens
Buy promo for minimal price.
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 15 comments