alex_shutyuk (alex_shutyuk) wrote,
alex_shutyuk
alex_shutyuk

Велоінфраструктура "там": Німеччина


На виконання доручення Вже з пару тижнів Дем'ян Данилюк періодично просить мене написати про закордонну велоінфраструктуру. А оскільки віднедавна він претендує на посаду керівника управління транспорту Львова, краще це прохання не ігнорувати :)
Отож я сів переглядати свої фото з різних країн і зрозумів, що у один допис все не влізе - занадто багато матеріалу назбирується. Тому розділю цю розповідь на кілька частин.
Загалом, з того що я бачив на власні очі, можна виділити два основних підходи - німецький та нідерландський. У Німеччині роверисти переважно їздять проїжджою частиною вулиць виділеними спеціально для них смугами поруч з іншим транспортом. Натомість у Нідерландах переважають відокремлені від автомобільних смуг велодоріжки, покидати які роверистам суворо заборонено.
Який з цих підходів є кращим та більше підходить для наших умов? Давайте спробуємо розібратися разом, почавши розповідь з Німеччини.

2. Більшість фотографій у цьому дописі зроблена у Ляйпцигу, але буде також трохи Франкфурта-на-Майні, Карлсруе та Фрайбурга.


2. Загальна закономірність у Ляйпцигу така - на вулицях з однією автомобільною смугою у кожному напрямку практично всюди зроблено велосмуги. Якщо смуг для авто стає більше - велосмуга перетворюється на відокремлену велодоріжку. Звісно, бувають виключення. Ось типовий приклад такої вулиці - спільний автомобільно-трамвайний рух та велосмуга на Пфаффендорфер штрассе, що починається просто від кільцевої вулиці довкола середмістя.


3. Вид у протилежну сторону. Тут Пфаффендорфер перетинає багатосмуговий Трьондлінрінг і велосмуга перетворюється на велодоріжку за деревами.
Якщо вірити цій презентації, станом на 2014 рік у Ляйпцигу було трохи більше 100 км велосмуг та 232 км велодоріжок. Візуально здалося, що співвідношення з точністю до навпаки :)


4. Трапляються і виключення - ось велосмуга поряд із двома смугами руху у одному напрямку. До речі, окрім піктограми ровера не забувають і про стрілки з напрямками руху.


5. Велосмуга на вході до пішохідного середмістя. Тут вона обривається і далі починається зона спільного руху з жорстким обмеженням швидкості.


6. Вид у протилежну сторону.


7. Ширину велосмуг поступово збільшують. Якщо колись вони були півтораметрові, то при новіших реконструкціях їх роблять 1,85 м завширшки.


8.


9. Пфаффендорфер штрассе подалі від центру. Праворуч за деревами видніється будівля ляйпцизького зоопарку.


10. Велосмуги на житловій вулиці майже на околиці. Ширина автомобільної частини зроблена таким чином, щоби зустрічні авто роз'їжджалися впритирку, що не дає їм розганятися.


11. На вулицях з трамвайним рухом велосмуга при перетині зупинки піднімається на рівень тротуару.


12. В таких випадках роверисти мають зупинитися та дати можливість пасажирам вийти з вагона.


13. Вид з-за керма велосипеда.


14. Більш старий варіант роз'їзду велодоріжки та трамвайної зупинки.


14. Там, де ні велосмуга, ні велодоріжка не влізають, всі їдуть спільно у одній смузі.


15. Спільний рух по кільцевій розв'язці. Смуга асфальту ліворуч - для маневрування вантажних велосипедів великогабаритного транспорту.


16. Тут велосмуга перед перехрестям злилася з правоповоротною автосмугою.


17. Ще тиха житлова вулиця.


18.


19.


20.


21. Велодоріжка поряд із багатосмуговою вулицею. Щоби ні в кого не виникало бажання скорочувати газоном, на повороті поклали каменюку.


22. Ще приклад.


23. У 1987 році велосипедом пересувалися 5,2% мешканців Ляйпцига, 2008 вже 14,4% і до 2020 року цю цифру планують довести до 18%.


24. В цьому контексті важко не згадати цей слайд з нашої транспортної стратегії, згідно якої вулицями Львова на велосипедах має стабільно пересуватися 1% збоченців статистичної похибки.


25. Двостороння велодоріжка поруч з великим торговим центром. Велостійки на фото є стандартними міськими і їх можна зустріти скрізь.


26. Стрілки з напрямками руху.


27. Інший ракурс. Сам цей торговий центр також заслуговує окремої розповіді, але до неї в мене ніяк не дійдуть руки.


28. Велосипед Сальвадора Далі.


29.


30.


31. Перехід велосмуги у велодоріжку. Окремого компліменту заслуговує красиво замощений хідник.


32.


33. При поєднанні велодоріжки з тротуаром роверистів, як більш швидких учасників руху, пускають ближче до дороги. В нас чомусь нерідко роблять навпаки.


34.


35. Тут подбали про про збереження ширина тротуару на виході зі старої будівлі. Звуження велодоріжки натякає роверистам, що тут їм варто бути уважними.


36.


37.


38.


39. Буквально одного разу бачив воїна у екіпі, що летів автомобільною смугою, ігноруючи велодоріжку поряд. У Нідерландах за таке, наскільки я знаю, штрафують. Цікаво, чи світить щось за таку їзду у Німеччині?


40. У центральній пішохідній зоні спільний простір, яким всі їздять вільно.


41. Велопереїзди у Ляйпцигу не виділяють червоним.


42. Огородження для безпечного перетину швидкісної трамвайної колії.


43. Велосвітлофори налаштовані так, що на вулицях з велосмугами роверисти стартують трохи раніше за автомобілі.


44.


45. Організувати безпечний перетин перехресть допомагає розмітка, яка чітко показує правильні траекторії всім учасникам руху.


46. Відсутність такої розмітки на наших перехрестях робит рух ними значно хаотичнішим, ніж він міг би бути.


47.


48.


49. Загальний вид перехрестя згори. Завдяки розмітці всім зрозуміло, як проїжджати перехрестя.


50. На цьому фото крім розмітки видно рідкісну комбінацію - низькопідлоговий трамвай, що тягне додаткову низькопіідлогову безмоторну секцію, яку зазвичай чіпляють до старих Татр.


51.


52. Окрім велодоріжок та велосмуг є ще й такі парково-лісові дороги, якими майже від самого центру можна виїхати за місто, буквально кілька разів перетнувши вулиці з автомобілями.


53. Одна з таких доріг веде до штучного озера, яке облаштували на місці колишнього вугільного кар'єру.


54. Як я вже згадував, стандартна ляйпцизька велостійка виглядає так. Їх можна зустріти майже всюди у величезних кількостіх. У середмісті вони групами стоять замість автомобільних паркомісць.


55.


56.


57. Чим потужнішою є точка притягання, тим більше велостійок ставлять. Ось велопарковка біля міського зоопарку.


58. Коли їх все-таки не вистачає, використовують паркани та стовпи.


59. Зустрічаються і окремі випадки, як-то закрита велопарковка у приміщенні торгового центру.


60. Чи гігантський велопаркінг у підвалі нової університетської будівлі.


61.


62. На цьому фото з Ляйпцига закінчуються і розпочинається невеликий бонус-трек з фотографіями інших німецьких міст.


63. У Карлсруе встиг побачити лише такого плану велосмуги.


64.


65. Тут на перехрестях вже з'являється червона фарба.


66. Велосипедна стоп-лінія, винесена попереду автомобільної.


67. Це вже Франкфурт-на-Майні. Тут велосмуги роблять навіть на вулицях з трьома смугами у кожну сторону. Роверистів, щоправда, зовсім небагато.


68.


69. Захищена велосмуга поряд зі школою.


70. Лівоповоротна кишеня.


71. Розмітка.


72.


73. Контрсмуга.


74. Велостійки.


75. Двостороння велодоріжка.


76. А загалом Франкфурт явно не найроверовіше місто Німеччини.


77. Ще пара фоток із Фрайбурга. Як бачите, тут принцип той самий.


78.


79. На цьому наразі все. Дякую всім за увагу.


Дивіться також:

Дитмайданчики "там"


Вело-Вроцлав


Стокгольмські роверисти


Ляйпцизька мішанина



Tags: вело, карлсруе, ляйпциг, німеччина, франкфурт, інфраструктура
Subscribe
Buy for 30 tokens
Buy promo for minimal price.
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 32 comments