alex_shutyuk (alex_shutyuk) wrote,
alex_shutyuk
alex_shutyuk

Дорожні замальовки


З самого дитинства я дуже любив їхати кудись, не важливо куди. Моя перша поїздка на море найбільше запам'яталася не стільки самим морем, яке досить швидко набридло, скілько довгою дорогою до нього  - рівно добу автобусом через всю Україну, через незнайомі сонні міста, мости понад річками, дамбу ДніпроГЕСу та випалені сонцем степи. Я їхав, витріщаючись у вікно та дивувався, як можна просто спати, коли перед тобою постійно пропливають місця, де ти ніколи не бував і, можливо, більше ніколи не побуваєш. Подих захоплювало від розуміння того, що щосекунди ти пролітаєш крізь орбіти чиїхось життів із незнайомими тобі турботами та радощами, залишивши свою власну орбіту далеко позаду.
Це відчуття у дорозі виникає в мене і зараз і саме воно надихнуло мене зібрати разом фото із зимової поїздки Європою. Звісно, цей допис аж ніяк не тягне на повноцінний огляд європейських доріг та автобанів, це просто підбірка фотографій з Польщі, Німеччині та Швейцарії.

2. Так починається Польща відразу після перетину кордону у Будомєжі. Після розбитої дороги з українського боку контраст особливо відчутний. Хоча зараз може її вже поремонтували.


3.


4. Після петляння регіональною дорогою вирулюємо на автобан.


5. Після перетину кордону довкола стає помітно більше диких звірів. За якийсь час перестаєш дивуватися великій кількості хижих птахів чи косулям, що пасуться на полях вздовж траси.


6. Надземний перехід над автобаном. На відміну від міських вулиць, у подібних ситуаціях він доречний та виправданий.


7. Чим ближче до великих міст, тим щільнішим стає трафік.


8. Спеціальний міст для безпечного перетину автобану тваринами під час сезонних міграцій. Деколи вони виглядають досить скромно.


9. А часом зустрічаються і значно масштабніші конструкції.


10. Один із пунктів оплати проїзду, під час стояння в черзі до яких мовчання рації розриває балаканина польських далекобійників, щедро приправлена вигуками "курррва" та "я пьєрдоле!".


10.


11. Звуження у зоні ремонтних робіт.


12.


13. Після Вроцлава автобан розділяється на два напрямки - на Берлін та на Дрезден. Більшість трафіку повертає на німецьку столицю, тоді як дрезденських напрямок лишається майже порожнім.


14. Номінально прикордонного контролю між Польщею та Німеччиною немає, однак відразу після в'їзду на німецьку територію на пагорбі чергує поліцейський екіпаж, що уважно вдивляється у транспортний потік. Нам не вдалося проскочити непоміченими - нас наздогнали та жестами запросили слідувати за ними, відвели на заправку в стороні від траси та хвилин 15 перевіряли документи.


15. І ось німецькі копи повернули всім документи і ми їдемо далі. У кількох кілометрах від кордону перший тунель.


16. Лада Каліна з німецькими номерами.


17. На німецьких автобанах відсутнє обмеження швидкості. За відсутності обмежувальних знаків можна летіти хоч 250 км/годину. Щоправда, досить регулярно трапляються аварії, через які весь рух на години завмирає у багатокілометрових заторах.


18. Хтось бережно транспортує на причепі свою прєлєсть :)


19. А ось, до речі, і затор. Щойно всі летіли під 200 та раділи життю, аж раптом радість закінчується - доводиться зупинятися та вмикати аварійку.


20. Якийсь час стоїмо, роздивляючись пейзаж довкола та намагаючись зрозуміти, наскільки міцно ми встали. Аж раптом праворуч від нас починають їхати машини. Ми вже почали жартома обурюватися культурі тутешніх водіїв, але, як виявилося, нам пощастило і ми вперлися у затор якраз на під'їзді до перетину із регіональною дорогою. Прикинули по навігатору - можна звернути на неї, попетляти селами та вискочити на той самий автобан у 20 кілометрах далі. Вирішили так і зробити.


21. Вирулюємо на розв'язку.


22. І ось ми вже їдемо полями.


23. Довкола все заметено снігом, але під колесами сухий асфальт.


24. Дорога живописно петляє між акуратними будиночками та підстрибує на вузеньких горбатих мостиках. Слідкуючи за картою навігатора, мимоволі відчуваєш себье ралійним штурманом - "за триста метрів на перехресті праворуч, двісті прямо, круто ліворуч, далі на перехресті прямо".


25. Проїжджа частина всюди асфальтована, а водовідвідну канаву збоку викладено бруківкою.


26. Латки на асфальті, дроти між стовпами у повітрі - в якийсь момент стало геть по-домашньому.


27. Проїжджаємо чергове село і дорога знову починає петляти полями.


28. Твоє обличчя, коли замість стояння у заторі ти облизуєш вигини німецької сільської дороги :)


29. Дуже фактурні дерева.


30.


31. Це вже наступна регіональна дорога, яка повертає нас до назад на автобан.


32. Вздовж дороги стоять рівні ряди шикарно сформованих молодих дерев.


33. На наступному виїзді на автобан чисто, але по зустрічній з сиренами пролетіли кілька швидких - схоже, що затор був спричинений досить серйозним інцидентом.


34. На виїзді з Ляйпцига.


35. Уважний читач може помітити, що саме у цей момент в нас на лобовому склі з'являється кругла зелена наліпка відповідності екологічним нормам, без наявності якої не можна заїжджати до багатьох великих міст. Точніше, заїхати можна, але це чудовий шанс нарватися на штраф у 80 євро. Сама наклейка коштує 5 євро, так що краще на ній не економити.


36.


37. Туманний ранок на Баден-Баденщині.


38. Міст через річку Рейн, по якій проходить кондон між Німеччиною та Францією.


39. У Франції свій особливий дизайн знаку "об'їзд перешкоди" - він тут квадратний із жирною ламаною стрілкою. А більше крізь густий туман нічого не було видно :)


40. Дорога через Шварцвальд у околицях Баден-Бадена.


41. Неймовірно живописна дорога.


42. Миле село з протилежного боку перевалу.


43. Здалеку Шварцвальд досить схожий на Карпати.


44. Довколишня пастораль. Фото, нагадаю, були зроблені у лютому місяці,


45. І знову затор, вздовж якого ми їхали хвилин п'ять. Цього разу нам пощастило - стояла зустрічна смуга.


46. Наближаємося до Фрайбурга.


47.


48. Дорога у околицях озера Тітізее. До цього місця із Фрайбурга веде неймовірної краси траса, однак ми їхали нею у темряві, тому фоток немає, але на Ютубі є відео, де можна оцінити краєвиди. Паралельно із трасою горами там петляє ще й залізниця і було дуже ефектно, коли після чергового повороту просто поряд із нами з тунелю виплив освітлений зсередини двоповерховий потяг.


49. Дорога від Тітізее-Нойштадт в сторону швейцарського Шаффгаузена.


50.


51. Мабуть, якби я написав, що це Закарпаття, то багато хто легко повірив би. Але це таки Німеччина.


52.


53.


54.


55.


56. Подекуди до стовпців вздовж дороги прикріплено помаранчеві подовжувачі для кращої видимості під час сильних снігопадів.


57. Чергове містечко.


58.


59.


60.


61.


62.


63.


64. В якийсь момент на фоні якихось сараїв на горизонті вперше з'являються засніжені верхівки Альп.


65. Поштар.


66.


67.


68.


69.


70.


71. Сучасна архітектура.


72. Останні кілометри німецької території.


73. На перший погляд, якихось разучих змін на перших метрах після перетину кордону конфедерації не відбувається :)


74. Дорожні знаки у Швейцарії мають трубчасту рамку по периметру.


75.


76. Якість асфальту у швейцарській глибинці мабуть таки краща, ніж у німецькій.


77.


78. Навіть якби не прапор, Швейцарію легко можна ідентифікувати за жовтою розміткою пішохідного перехода.


79.


80.


81. Для зменшення швидкості руху на дорозі використовують такі острівці у поєднанні з вигином дороги та яскравими пілонами, що роблять його видимим здалеку.


82.


83. Ще один острівець біля залізничної станції.


84. А це вже автобан від Шаффгаузена (про який я планую розказати детальніше) до Цюріха. На відміну від Німеччини на швейцарських трасах сильно не розженешся.


85.


86. Час вже, мабуть, закруглятися.


87. Дякую всім тим сильним людям, які доскролили до цього місця :)






Tags: дорога, німеччина, польща, швейцарія
Subscribe
Buy for 30 tokens
Buy promo for minimal price.
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 40 comments