alex_shutyuk (alex_shutyuk) wrote,
alex_shutyuk
alex_shutyuk

Весна у Баден-Бадені


Ох, не люблю я цього моменту, коли збираєшся писати розповідь та не знаєш, як почати перше речення. Сидиш, тупиш... Коротше, немає часу пояснювати - ідемо гуляти по центральній парковій алеї курортного німецього міста Баден-Баден. Там пахне свіжістю, неспішно тече ріка, крізь вкрите мохом гілля ще голих дерев пробивається березневе сонце. А ще цю алею планують включити до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

2. Дорожні знаки у Баден-Бадені мають металеву рамку по периметру, як у Швейцарії.


3. Ця місцевість ще із часів Римської Імперії була відома своїми термальними джерелами, довкола яких з часом утворився теперішній Баден-Баден. Слово "баден" німецькою означає "приймати ванну" і цікаво, що у Західній Європі є й інші міста зі схожою назвою - наприклад свої Бадени є біля поблизу Відня та Цюріха. Щоби виділитися на їхньому фоні, німецьке місто у 1931 перейменували з просто Бадена на Баден-Баден.


4. Крізь місто протікає річка Оос, яка за кілька кілометрів звідси впадає у Рейн.


5.


6. Центральна алея Ліхтенталер завдовжки 2,3 км утворилася у 1650-х роках, як шлях, що з'єднував Ринкову площу та монастир Ліхтенталь. Свого теперішнього виду вона набула у 1850-1870-х роках, коли її перетворили на паркову зону із численними видами місцевих та екзотичних дерев, наприклад таких як гінкго, магнолії та різноманітні види хвойних. Цікаво, що ця трансформація відбулася коштом власників місцевих казино, які протягом цих 20 років перераховували частину своїх прибутків до спеціально для цього створеного фонду.
Судячи із цього стенда на одній з доріжок, робити там не можна майже нічого - хіба ходити та кататися на конях.


7. Місто знаходиться серед гір Шварцвальда, на одній з яких височіють руїни замку Хохенбаден, звідки у 13-му столітті керували місцевим маркгафством.


8. Перетворення Баден-Бадена, на бальнеологічний курорт стартувало на початку 19 століття та вже за 50 років сягнуло свого розквіту. Під час туристичного сезону населення 10-тисячного (на той час) міста збільшувалося вчетверо, а серед відпочивальників найбільше було французів, британців, американців та росіян. Вулиці вздовж алеї швидко забудувалися фешенебельними готелями та віллами.


9. Тутешні готелі та санаторії швидко стали популярними серед європейської знаті. У різний час тут поправляли здоров'я британська королева Вікторія та імператор Німеччини Вільгельм І та ще чимало інших впливових персон, завдяки чому Баден-Баден називали літньою столицею Європи.


10.  У сучасній історії велику увагу приділяють збереженню алеї, як пам'ятника садово-паркового мистецтва. У 1956 році тут провели повну інвентаризацію дерев, склали детальний план та надали 125 деревам статус пам'ятки природи. Зараз міський садівничий офіс має повний каталог дерев, що растуть на алеї Ліхтенталер та у інших зелених зонах міста.


11. У 1965 році сталася прикрість - багато трьохсотлітніх дубів загинуло через витік гасу із труби, яка постачала його до ліхтарів вуличного освітлення. Гас забруднив землю та просто перекрив доступ повітря до коренів. Замість втрачених дубів тоді вирішили висадити тюльпанові дерева.
У грудні 1999 року все місто та алея зокрема зазнали сильних пошкоджень від буревію Лотар. Однак вже навесні 2000 року тут було висаджено 200 нових дерев, які були закуплені за рахунок збору добровільних пожертв.


12. Скульптура біля входу у сад Гьоннеранлаге.


13.


14. Якщо мох найкраще росте там, де чисте повітря, то тут із цим повний порядок. Подумалося, що, мабуть саме у таких місцях формують свої архітектурні смаки наші олігархи із їхньою любов'ю до балюстрад, ковки та фасадної ліпнини.


15. Досить багато нерухомості у Баден-Бадені свого часу втридорога розкупили росіяни. Кажуть, останні роки у зв'язку із падінням рубля утримувати їх їм стало важче і біля багатьох таких вілл тепер стоять таблички "продається". Але оскільки продати їх намагаються так, щоби максимально повернути витрачені колись гроші, покупці не знаходяться і будинки стоять порожніми. Деякі з них вже починають потихеньку руйнуватися.


16. Сад Гьоннеранлаге це лабіринт ідеально пострижених кущів та різноманітні багаторічні квіти поміж ними.


17. Деякі квітники на зиму накривають гіллям ялини. Цікаво, це суто для краси чи має якийсь більш прагматичний сенс?


18.


19.


20. Рання весна та голі дерева можуть бути красивими, якщо крони дерев не спотворені обрізкою та тішать око графічністю своїх гілок.


21. Ворота у стіні грабового живоплоту.


22. Кайф. Уявляю, яких титанічних зусиль треба докласти, щоби утримувати це все у такому стані.


23. Особливо цінні скульптури на зиму закривають чохлами.


24. Доріжки вкриті просто дрібним незакріпленим відсівом.


25. Головний вхід. Міхаель Шиндлер, який свого часу приїздив досліджувати львівські трамвайні та тролейбусні депо, розказує про історію свого рідного міста.


26.


27.


28. Першу алею у стилі англійських ландшафтних парків, облаштовану вздовж річки Оос, повністю зруйнувала повінь 1825 року. Вже після цього відбулася наступна більш успішна спроба, результат якої ми бачимо тепер.


29. Залишки льоду вздовж берегів нагадують, що зима відступила ще зовсім нещодавно.


30. Деякі перехожі поскидали куртки та радіють першим теплим денькам.


31.


32. Це дерево вже дуже старе та крихке, але його гілки не зрізають, а навпаки допомагають йому тримати крону потужними підпорками, намагаючись максимально продовжити йому життя.

33.


34. Свіжовисаджені дерева.


35. Один з найбільших готелів міста. Забронювати номер у ньому зараз можна на Букінгу за 13 тис. грн.


36. Берегом річки поряд по-хазяйськи прогулюється сіра чапля.


37. Відступ доріжки віід коренів дерева.


38. До речі, німецькі вчені-дендрологи прийшли до висновку, що боротьба з обелою зрізанням гілок шкодить дереву більше, ніж сама омела, тому до певного моменту такі дерева просто не рухають, а коли кількість омели досягає критичної межі, дерево зрізають повність та замінюють на нове.


39. Вхід на територію готелю з попередніх фото. Біля воріт на містку чергує імпозантний охоронець.


40. Ще це? Невже скульптура золотої цукерки?


41. Тут алея закінчується та починається центр міста, а ми розвертаємося та йдемо назад іншою стороною алеї.


42.


43. Ще одне дуже старе та заслужене дерево. Подумалося, що дерева, як і люди - потребують ходунків-підпорок, поки не навчаться міцно стояти та палички у старості, коли здоров'я починає підводити.


44. Музей сучасного мистецтва, збудований у 2004 році за проектом американського архітектора Річарда Мейера. Відразу пригадався музай сучасної скульптури Михайла Дзиндри у наших Брюховичах, про який я колись розказував.


45.


46. Робітники.


47. Починаючи із 2002 року у місті працюють над тим, щоби алею Ліхтенталер включили до списку світової спадщини ЮНЕСКО, причому у цьому процесі об'єднали зусилля влада міста та асоціація місцевих готелів, які вважають збереження ансамблю алеї у нинішньому вигляді запорукою власних прибутків.


48.


49. Замість стовпців чи чогось подібного газончик відгородили кам'яними брилами.


50. Баден-баденський автобус переказує вітання мешканцям та керівникам українських міст, які переконані, що їхні 4-6 смугові вулиці занадто вузькі для великогабаритних автобусів.


51. Тимчасовий світлофор.


52. Наведення марафету.


53.


54.


55. На цьому наша прогулянка завершується. Дякую всім за увагу.







Tags: німеччина, парк
Subscribe
Buy for 30 tokens
Buy promo for minimal price.
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 10 comments