alex_shutyuk (alex_shutyuk) wrote,
alex_shutyuk
alex_shutyuk

Картинки з Любляни


Частенько можна почути думку, що розповіді про пафосні центри благополучних європейських міст в нас нікому не цікаві, бо це нібито занадто далека та недосяжна для нас реальність, тому краще пообсмоктувати якусь чергову зраду.
В цьому плані столиця Словенії трохи рве шаблон. З одного боку, тут присутні чимало милих оку деталей - сучасний та якісний благоустрій, розвинена інфраструктура та доглянута архітектура. А з іншого - нікуди не подіти того факту, що до 1991 року Словенія була частиною соціалістичної Югославії і на шляху до своєї незалежності їй довелося пройти через військовий конфлікт з югославською армією.

2. Референдум щодо незалежності Словенія провела 23 грудня 1990 року і на ньому ідею виходу зі складу Югославії підтримало 88% виборців. Розуміючи, куди дує вітер, центральна влада Югославії скасовує оборонну доктрину часів Іосифа Броз-Тіто, згідно якої окрім федеральної Югославської армії кожна республіка мала власні Територіальні сили оборони та оголошує про створення повністю централізованих збройних сил.
У той же час словенський уряд зміг зберегти контроль над своїми підрозділами оборони та створює альтернативну систему командування, на яку Югославія не мала впливу.
Спочатку Югославія намагалися нагнути Словенію адміністративно, а на наступний день після проголошення Словенією незалежності таки наважилася застосувати військову силу, однак в підсумку зазнала невдачі. Під час Десятиденної війни загинуло понад 60 людей, більшість з яких були югославськими військовими та поранено понад 300. Результатом стало підписання Бріонської угоди, за якою Югославська армія покинула територію Словенії.
З 2004 року Словенія є членом Євросоюзу та НАТО.


3. У архітектурі 280-тисячної Любляни відчувається, що свого часу вона, як і Львів, встигла побути у склати гагсбурзької Австро-Угорщини.


4.


5. Крізь місто протікає річка Любляніца з чудово облаштованими набережними.


6.


7.


8.


9.


10.


11.


12.


13. Життя на набережній вирує.


14. Підземні сміттєві контейнери ефективно виконують свою функцію і при цьому не загромаджують простір вулиці.


15. На вулицях часто зустрічаються невеликі скульптури та інсталяції.


16.


17. Моторошна скульптура-фонтан авторства Якова Брдара у одному із провулків.


18.


19.


20. В Любляні досить багато вуличних музикантів, але не було помічено жодного випадку агресивного використання звукопідсилювальної апаратури. Завжди дуже делікатно та ненав'язливо.


21.


22.


23. Нові елементи міського простору, як от цей міст, будуються за сучасними технологіями, а не маскуються під старовину.


24. А це історичний Потрійний міст (на одному з них ми якраз стоїмо).


25. Туристична навігація з накриттям від дощу.


26.


27. Одне з перших вражень від Любляни - тут просто неймовірна кількість роверистів на вулицях. Не дивно, що Любляна входить до топ-20 міст, сприятливих для велоруху. Перші велодоріжки тут збудували ще у 1970-х роках і зараз кількість велопоїздок містом становить понад 12% (для порівняння


28. Кількість велосипедів на парковках наочно демонструє, що все дуже серйозно.


29.


30. Велостоянка у офісному кварталі в стороні від центру.


31. Дуже часто зустрічаються велопарковки ось такого незвичного типу.


32. Хоча далеко не завжди ними користуються так, як цього очікував проектант.


33. Чувак їде на велосипеді та їсть морозиво.


34.


35.


36. Велопатруль.


37. І трохи прикладів люблянської велоінфраструктури.


38.


39. Деякі рішення виглядають не надто переконливо.


40.


41.


42.


43.


44. Прибиральник.


45. Звісно, мешканці Любляни їздять не лише на роверах. Автомобільний рух також дуже насичений, проте переважно авто використовують не для коротких поїздок містом (що дуже незручно), а для більш дальніх подорожей. Компактність країни та розвинена мережа автобанів цілком дозволяє жити у Любляні, а на роботу їздити хоч у Австрію чи Італію, до яких звідси машиною година-півтори.


46. Частенько п'ятачки біля житлових багатоповерхівок виглядають так.


47. Ось, наприклад, подвір'я у кількох кварталах від центру, де було паркомісце, яке йшло у комплекті із орендою нашого житла. На фото ще досить вільно, а ось наступного ранку вже було напаковано так, що процес виїзду більше нагадував вирішення головоломки. Знизу під всім цим ще й підземний гараж, до речі.


48.


49. Тягнучка на міській об'їзній.


50. Характерна особливість люблянських вулиць - дощоприймачі у вигляді дірки у бордюрі. "Халтура! Асфальт просів!" - мабуть вже вигукнули ви.


51. Але ні, так задумано.


52. Вони так виглядають по всьому місті.


53. Хоча ні, не зовсім по всьому місті. У пішохідній зоні часто використовують щілинні дощоприймачі. Акуратність та якість виконання таких вулиць справляє враження.


54.


55. Ще один просунутий елемент вуличної інженерії - висувний блок вуличних розеток.


56.


57. Пишні острівки зелені серед офісних висоток, натуральні матеріали та необроблений бетон. Відчувається, що облаштовуючи свою столицю, словенці поглядають на Німеччину та Швейцарію.


58. Біля одного із готелів фонтан зі скульптурами Фернандо Ботеро.


59.


60.


61.


62.


63. Теорія розбитих вікон у дії. Деякі вулиці розписані такими потворними графіті доки дотягується рука і з цим, схоже, особливо не боряться.


64.


65. От чого, як на мене, Любляні дуже бракує, так це електротранспорту.


66. Громадський транспорт Любляни складається лише із автобусів, а на них скільки не малюй зелених листочків, вони все одно будуть ричати двигунами та підсмерджувати вихлопом.


67. Це дещо псує враження від загалом дуже приємних та зелених вулиць.


68. Тут важко утриматися від порівняння із схожим за масштабом австрійським Зальцбургом, вулицями якого майже безшумно розсікають сучасні тролейбуси.


69.


70.


71. Ще трохи затишного центру з видом на замок.


72. Якщо вже ми згадали про замок, то давайте піднімемося до нього.


73.


74. Під стінами замку можна посидіти на лавочці, минуючись панорамою міста.


75. Акуратний міський пейзаж з невеликими вкрапленнями висоток дуже прикрашають гори на горизонті.


76.


77. Парковище біля головного входу :) Якраз у цей момент у замковому ресторані відбувалася якась урядова тусовка - солідно вдягнена публіка та купа представницьких авто із дипломатичними номерами. При цьому вхід до замку був абсолютно вільним і не було навіть натяку на якийсь охоронний спецрежим. Подумалося, що у справді відкритій сучасній державі саме так і повинно бути.


78. Протягом 2000-2015 років замок ревіталізували за проектом архітектурного бюро ambient.


79. Інформаційний кіоск може бути стильним та не псувати вигляду оточення.


80.


81. Реконструйоване замкове подвір'я вражає сміливим поєднанням старовини та хай-теку.


82.


83.


84.


85.


86. Замок активно використовується - у ньому діє музей, кілька ресторанів та магазинів, конгрес-центр. Тут регулярно проводять різноманітні концерти, виставки та інші заходи.


87.


88.


89. Вид на місто із замкових мурів.


90.


91. Крізь замкову гору проходить тунель.


92. На виході з якого можна бачити припіднятий пішохідний перехід.


93. Вечірня набережна.


94.


95.


96. Трохи в стороні від центру міста знаходиться парк Тіволі - місцевий аналог Стрийського парку.


97. Цікаво, що від середмістя цей парк відрізано залізницею,


98. Але при цьому прохід під коліями облаштовано так, що залізницю минаєш, майже не помічаючи її.


99. Звісно, не помітити сходи важко, але поряд з ними є також і довгий та пологий пандус, яким активно користуються роверисти.


100.


101. Тут гарно.


102.


103.


104.


105. На цьому зупинюся. Ось таке місто, в якого, безперечно, є чому повчитися.






Tags: благоустрій, любляна, словенія, транспорт
Subscribe
Buy for 30 tokens
Buy promo for minimal price.
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 2 comments