alex_shutyuk (alex_shutyuk) wrote,
alex_shutyuk
alex_shutyuk

Вперед та вгору (Прогулянка на гренобльську цитадель)


Однією з основних точок нещодавньої подорожі для мене був французький Гренобль. Краєвиди цього оточеного горами міста справляли враження навіть на фото. Більшість тих фото була зроблена зі стін гренобльської Бастилії - великого фортечного комплексу, який височіє прямо над містом на крутому скелястому пагорбі.
Звісно, відразу після приїзду мої ноги першим ділом понесли мене саме туди. То ж - запрошую і вас у прогулянку мальовничими осінніми стежками.

2. Сонячна погода сприяла пішій прогулянці, а ідеально чисте небо обіцяло потішити чудовою видимістю.


3. Вид майже вертикальних скель за рікою, на яких височіють фортечні стіни, справляє враження. Верх гори піднімається над долиною, у який стоїть місто, на 264 метри.


4. Піднятися на верхівку гори просто із середмістя можна у кабінці канатної дороги. Вперше вона запрацювала тут у 1934 році, а свого теперішнього вигляду із кабінками-бульбашками набула у 1976 та стана одним із туристичних символів міста, який друкують на листівках та сувенірних магнітиках. Але, ми все ж втримаємося від спокуси подивитися на місто звередини цих бульбашок та підемо нагору пішки.


5. Дорогою через міст над рікою Ізер нас зустрічає збудована у 1620 році вежа Порте де Франс - одна із в'їзних брам до старих міських мурів. Загалом укріплення на цій горі постійно добудовувалися з 15 по 19 століття.


6. Підніжжя гори зустрічає нас парком із багатою та різноманітною рослинністю. Дуже здивувався, коли побачив тут пальми, але видно, що вони почуваються тут дуже добре. Хоче можливо, що на зиму їх все ж утеплюють. Неподалік входу стоїть кінний пам'ятник Філіс де ля Чарс (Philis de La Charce) - місцевій дворянці, яка у 1692 році очолила народне повстання проти вторгнення на Гренобльщину найманців герцога Савойського Віктора Амадея ІІ. Для багатьох її постать за значимістю стала співмірною із Жанною д'Арк. Щоправда, на відміну від Жанни, яку в результаті спалили на вогнищі, гренобльську героїню тодішній король Франції Людовік XIV запросив до Парижу та щедро нагородив, після чого вона решту життя прожила у повазі та спокої у своєму маєтку. Мабуть таки зіграло свою роль походження.


7. Дитячий майданчик.


8. Петляючи серед фортечних споруд, доріжка піднімається все вище та відводить нас все далі від міського гамору.


9. Вулиця, якою ми їшли кілька хвилин тому все більше розкривається під зовсім іншим кутом, а на горизонті все вище піднімаються гори, від виду яких перехоплює подих.


10. І ось ми вже піднялися вище всіх довколишніх будинків та можемо бачити всю долину.


11. В якийсь момент всі слова з голови зникають та залишаються тільки захоплені вигуки - це ласкаве сонце, ця доглянутість на кожному кроці, цей краєвид довкола... Нечасті зустрічні усміхалися та віталися.


12. Внизу приглушено шуміла вулиці. Акуратні трамваї плавно та з відчуттям власної гідності пливли повз тягнучку на перехресті.


13. Все довкола потопає у зелені.


15. Не знаю, чи задумувався такий ефект, але вигляд цього прямого, наче стріла, проспекту, який ідеально виходить на замкову гору та проглядається на всю довжину, заворожує. Важко було стриматись, щоби не продовжувати фотографувати цю перспективу знову і знову.


16. Робиш кілька кроків і з протилежної сторони відкривається зовсім інший краєвид.


17. Гренобль підкорює саме цим гармонійним поєднанням міського розвитку та прекрасної природи довкола. Багато для кого він стає відправним пунктом для походу у гори, зокрема і на Монблан. Але при цьому місто аж ніяк не є курортно-туристичним - тут знаходиться один з найкращих у Франції університетів, офіси та виробництва багатьох хай-тек компаній, потужні дослідницькі центри. За загальною кількістю та концентрацією висококваліфікованих робочих місць Гренобль у Франції поступається лише Парижу.


18. Для багатьох французьких вчених Гренобль стає напрямком втечі з Парижа - умови праці праці нічим не гірші, а комфорт та безпека кращі на порядок. Так само кілька років тому з Парижа до Гренобля перебралася позитивна та відкрита Флаві - власниця квартири, у якою ми зупинялися на умовах каучсерфінгу. У якості подарунку зі Львова вона отримала кілька наборів шкарпеток Dodo socks і її радощам не було меж :). Як виявилося, вона якраз страшенно любить кольорові шкарпетки, тому подарунок вийшов ідеальним.
На фото, до речі, видно фабрику фірми Schneider Electric.


19. Фортифікації 15-16 століть.


20.


21. На цьому фото видно сучасні житлові квартали Гренобля, про які я ще планую розказати окремо.


22. А ми продовжуємо шлях догори. Тінистий парк із лавочками лишився позаду, починається гірська стежка.


23. Звісно, краєвид довкола нікуди не дівся і все так же притягує погляд.


24. Видно, як укріплюють скелі, захищаючи їх від руйнування.


25. Чергове фото вздовж проспекту, який до слова, носить ім'я Жана Жореза. Лише зараз на фото помітив автомобілі, припарковані на даху готелю, який має щонайменше 10 поверхів.


26.


27. Стежка заходить у ліс і опція "запаморочливий краєвид" на якийсь час стає майже недоступною.


28.


29.


30.


31.


32. І ось після сотні фотозупинок та тисячі "ахів" ми нарешті добралися до наступного рівня укріплень.


33. У одному з таких маршів назустріч спускалася шкільна екскурсія. Акустика там чудова, скажу я вам :)


34. Ідеальне місто для любителя альпінізму.


35.


36. Кабінки-бульбашки тим часом продовжують їздити вгори-вниз.


37. Що дуже запам'яталося - майже у кожному затишному місці є лавочка, яка ніби запрошує присісти, зробити паузу та насолодитися моментом. При цьому сама лавочка майже завжди дуже простенька, але яке це має значення, коли з неї відкривається така панорама?


38.


39. Можливо, знавці фортифікаційної тематики пояснять призначення цієї галереї.


40.


41.


42. Вибачте, я не можу перестати постити ці види :)


43. Нарешті ми виходимо на верх муру, яким можна обійти гору довкола та побачити інші райони міста.


44. Середмістя.


45. Вид на булькокабінки знизу.


46.


47. Стежками довкола фортеці бігає неймовірна кількість народу абсолютно різного віку - від студентів до пенсіонерів. Декілька бігли з наплічниками, у яких гуркотіло каміння. Суворі люди.


48. Відразу за пішохідним середмістям починається район з модерністичною забудовою 1960-70-х років. Велика територія ліворцч трьох білих висоток - кладовище Сен-Рох, найбільше та найстаріше у Греноблі. Мабуть, не надто прикольно жити з кладовищем просто під вікнами, але гори довкола мають цей недолік трохи компенсовувати.


49.


50.


51.


52. Суворі гірські вершини вдалині. Звісно, з часом до всього звикаєш та перестаєш помічати, але мені важко собі уявити, що можна перестати помічати оце.


53.


54. Вже стільки фото, а ми ще навіть не дійшли до вершини. Ви ще не втомилися? Лишилося ще трішечки :)


55. Нагорі вже знаходяться будівлі, збудовані у 19 столітті.


56. І ось ми нарешті нагорі. У одній з будівель тепер вчать азам скелелазання, у іншій тепер знаходиться музей історії фортеці, ресторан з панорамним видом та оглядова тераса.


57. І ось тут панорама нарешті відкривається на всі 360 градусів і ти розумієш, що ос саме зараз зробити паузу та відчути момент, у якому ти перебуваєш. Що довкола Альпи, за які от-от сховається вечірнє сонце, внизу тече ріка та живе своїм розміреним життям впевнене у собі місто, а довкола люди, кожен з яких приїхав сюди насолодитися та відчути це. Хтось з Німеччини, інші з Польщі. І лише двоє китаянок вись час сиділи на лавочці, не відриваючи очей від смартфонів.


58.


59.


60. Вздовж оглядового майданчика стоять стенди, з яких можна дізнатися про те, як розвивалося місто, що буквально 150 років тому воно було геть крихітним містечком, що значний поштовх його розростаннб дало проведення тут зимової олімпіади 1968 року.


61. На іншому стенді підписано назви та висоти всіх довколишніх гір.


62. І саме завдяки цьому стенду можна дізнатися, що звідси видно найвищу гору Франції - Монблан.


63. На цьому фото його майже не видно - він заховився у хмарах і практичо злився з ними.


64. На цьому фото окрім мосту з трамвайчиком та канатки видно також і фортецю 16 століття та будівлю казарми 19 століття, у якій згодом розташовувався студентський гуртожиток.


65.


66. Хоча довкола і гори, саме місто повністю плоске. Колись цю місцевість сформував льодовик, який згодом перетворився на озеро, яке, у свою чергу, після якихось тектонічних змін витекло та залишило по собі долину, у якій згодом і оселилися люди. Про все це також можна довідатися із стендів на оглядовій терасі.


67.


68.


69. Ще одне фото середмістя.


70. Стадіон Stade des Alpes та концертний зал, він же за сумісництвом палац спорту.


71.


72. У цьому красивому палаці тепер знаходиться місцева префектура (мабуть, щось типу обласної адміністрації). Міська адміністрація знаходиться у темній скляній багатоповерхівці ліворуч.


73.


74. Так виглядає верхня станція канатної дороги, прибудована до оборонних споруд.


75. Вдалині видно місце злиття двох річок, на яких стоїть Гренобль - Ізер та Драк. Велика кругла будівля поміж річками - комплекс для дослідження різних типів випромінювань, збудований у 1994 році спільними зусиллями 19 країн. Цікаво, що на гуглі відсутні супутникові знимки та гуглопанорами його околиць.


76. Починаємо помалу спускатися донизу.


77. На стінах форту висять стенди з інформацією про його історію.


78. Навігаційна схема комплексу. Важливий момент - туалет тут, як і у багатьох подібних місцях у Франції, повністю безкоштовний. Схоже, французи вирішили, що робити безкоштовні туалети вигідніше, ніж нюхати сморід сечі по темних закутках.


79.


80.


81. Тим часом тінь гір остаточно накрила місто.


82.


83. Вид на східну частину міста.


84. Знову ці лавки з епічними панорамами, на місці яких колись, мабуть, стояли гармати.


85. Здавалося, ця стінка закриває весь вид, але ні, вона закриває лише місто, залишаючи можливість милуватися горами та небом.


86. Межі старого міста чітко видно по ареалу червоних дахів.


87.


88. Промені вечірнього сонця лягли на верхівки гір.


90.


91. Завдяки цим променям нарешті стало можливим розрізнити на тлі неба Монблан, який на цьому фото виглядає, ніби прифотошоплений з картини Рьорінга.


92. Далі ще трохи фото красивих гір.


93.


94.


95.


96.


97.


98.


99. Адмніністративно-бізнесовий квартал біля залізничного вокзалу.


100. Один із осередків гренобльського хай-теку - запущений у 2006 році центр розвитку нанотехнологій Minatec, де працюють 3 тисячі дослідників та навчаються 1200 студентів.


101. Спортсмени продовжують бігати стежками довкола фортеці і у темряві з ліхтариками на лобі.


 102.


103.


104. Сутінки ставали все густішими і місто запалило міріади ліхтарів.


105.


106.


107. Все йшло чудово, але тут раптом виявилося, що парк закривається наніч - чергові пробиті у скелі сходи виявилися зачиненими на колодку. Але - слава навігаторам з GPS - знайти альтернативну стежку через ліс, яка вивела на найближчу вулицю виявилося нескладно і це стало цікавим завершенням цієї живописної прогулянки.






Tags: гренобль, панорама, прогулянка, франція
Subscribe
Buy for 30 tokens
Buy promo for minimal price.
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 8 comments