alex_shutyuk (alex_shutyuk) wrote,
alex_shutyuk
alex_shutyuk

Як посадити дерево у місті - інструкція з картинками


Дерева є однією з важливих складових комфортного міського середовища і свого часу, спостерігаючи за тим, як в нас з ними поводяться, я все більше приходив до думки, що щось пішло не так. У якийсь момент ця думка із допомогою та порадами багатьох людей втілилася у спільнокошт озеленення, коли ми спочатку обирали місце у місті, де хотіли посадити дерева, потім збирали на них гроші, а потім спільними зусиллями висаджували. Саме таким способом з'явилися сакури на Городоцькій, катальпи на Курбаса, платани на Чорновола, глоди на площі Яворського та ще багато інших. Загальна кількість дерев, посаджених починаючи з 2014 року вже наблизилася до 200 штук, а їхня загальна вартість на момент купівлі перевалила за 300 тис. грн.

Коротше кажучи - накопичився деякий досвід практичного містоозеленення, яким я хотів би спробувати поділитися та відповісти на найпоширеніші питання, які час від часу отримую.

Але спочатку задамося питанням -

Навіщо взагалі в містах дерева?

По-перше, це красиво.


Окрім цього дерева створюють затінок, завдяки якому вулиці менше розігріваються влітку, заспокоюють вітри, регенерують кисень та зволожують повітря.


Також дерева є домівкою та джерелом харчування для сотень видів птахів та тварин, які живуть у містах поряд з людьми. (фото звідси)


Ну і ще одна важлива для міст властивість дерев - поглинання дощової води. Кожне доросле дерево може щоденно споживати близько ста літрів води та загалом утримувати всередині себе в середньому по півтони. Тобто кожне зрізане дерево це додаткових півкубометра води на вулиці.



Де саджати?

Припустимо, ви знайшли неподалік свого будинку чи місця роботи місце, де можна було би посадити дерево і загорілися бажанням його озеленити, щоби була естетика, приємна літня тінь та ранковий спів пташок. З чого почати?


Першим ділом потрібно переконатися, що під землею у цьому місці не проходить теплотраса, водопровід чи ще якісь підземні комунікації. Саме це може стати найсерйознішою перешкодою, адже різноманітних кабелів та труб у міській землі понапихано стільки, що мало не буде. Звісно, наврядчи у вас є доступ до плану міських комунікацій, але якщо ви ніколи не бачили на обраній ділянці аварійну бригаду Водоканалу чи ще якихось людей з лопатами та екскаваторами - це вже хороший знак. Так само хорошим знаком є відсутність люків поряд. Але для певності все ж варто знайти більше інформації. Для цього можна зв'язатися із забудовником (якщо ви живете у новобудові) чи районною адміністрацією.



Нюанс у тому, що якщо процедура, для знесення дерев є та чудово працює (скарга стурбованих мешканців --> комісія, яка обстежує дерево та часто згідна на все, аби тільки мешканці перестали кричати --> люди з бензопилами), то легальної протилежної процедури наразі по суті не існує і кожен шукає свій шлях. Як на мене, варто написати до місцевої міської адміністрації запит приблизно такого змісту "ми, мешканці такого-то будинку, хочемо власним коштом посадити дерево у такому-то місці - просимо повідомити, чи немає там підземних комунікацій чи інших обставин, які забороняють це робити". На тому, що ви не просите на це грошей варто особливо наголосити - це сильно збільшить шанси на позитивну відповідь.

Звісно, це можна і проігнорувати, але тоді не треба дивуватися, коли ваше улюблене дерево знищать екскаватором під час ремонту прорваної водогінної труби. Тому від комунікацій краще відступити хоча би 2 метри.


До речі про комунікації - якось я підгледів у Стокгольмі такий макет вулиці, на якому видно, що дерева висаджують у бетонні стакани, які відділяють коріння від комунікацій. Важливе уточнення - такий спосіб висадки підходить для дерев зі стрижневою кореневою системою.


Згодом подібну штуку ми зробили на вулиці Курбаса - в землю вкопали бетонні колодязні кільця, у які засипали родючий грунт та посадили дерева.


Варто бути готовим до того, що підтримувати вашу прекрасну ініціативу скоріш за все будуть не всі. Але хто ж може бути проти? Та багато хто в принципі. Найбільш можливі варіанти - автовласник, що паркує свою ластівку якраз на тому газоні, який ви зібралися озеленити, мешканці першого поверху, які боятимуться, що нове дерево закриє їм сонце та вид на протилежну п'ятиповерхівку чи власник магазину, якого турбує видимість його вивіски. Також частенько активними деревоненависниками є двірники, яким пале листя додає восени роботи.


Тут вже все буде залежати від вашого вміння подавати свою ідею, переконувати, залякувати та шукати союзників.


У просуванні ідеї та пошуку однодумців дуже допомагають візуалізації, причому для цього цілком достатньо фотошопного колажа, який можна зробити досить швидко.


Окрім картинки, звісно, потрібно також знати і скільки коштуватиме ваша задумка. Ціна якісного саджанця зараз стартує від 2-3 тис. грн., ще близько тисячі може піти на купівлю різних супутніх штук - брусків для підв'язки, грунтосуміші, агроволокна та іншого (про це детальніше далі).


Що саджати?

Отже, із місцем висадки ми визначилися і тепер треба подумати, що ми будемо на ньому садити. Якщо ви дозріли до висадки власного дерева, то ймовірно у вас є якесь улюблене, до якого особливо лежить душа. Можливо це сакура, а можливо дуб чи ще щось. Але перед тим, як починати копати яму, краще перевірити, чи підходить обране вами дерево для тих наявних умов. Цю інформацію можна знайти у спеціальних довідниках чи хоча би у інтернеті.


Що варто враховувати? Мабуть в першу чергу розмір, до якого доростає у дорослому віці, а також тип кореневої системи, стійкість до посух та затоплень, світло- та тінелюбивість, вимоги до грунту, газостійкість, наявність плодів та багато іншого. Звісно, з першого разу від всього цього може вибухнути мозок, але загалом чим більше цих факторів ви врахуєте, тим краще прийметься та буде рости ваше дерево.

До речі, ще один нюанс - якщо у обраному вами місці раніше вже росло якесь дерево та вмерло, то замість нього краще садити дерево іншого виду. Причина у тому, що паразити, що жили у старому дереві, після його загибелі ще кілька років зберігаються у грунті і будуть раді появі нової жертви, а дерево іншого виду може їм не засмакувати.


Гаразд, із деревом ми визначилися. Де тепер його взяти? Якщо хочеться відразу отримати максимально презентабельний результат, то краще купувати саджанці у садових центрах, які професійно займаються їхньою доставкою та вирощуванням. Тоді ви відразу отримаєте дерево заввишки 4-5 метрів із правильно сформованими кроною, кореневою системою та стовбуром. У Львівській області найбільшими постачальниками саджанців є Еліт-Флора, Клуб Рослин та Гал-Сад. (фото звідси)


Залежно від способу вирощування саджанці бувають двох основних типів. Контейнерні дерева чекають на покупця у спеціальних пластикових відрах. В процесі зростання їх кілька разів пересаджують у більшу ємність, щоби коренева система мала куди рости. Такі дерева можна висаджувати в грунт практично круглорічно, але все ж краще не робити це у літню спеку (хіба що для вас не проблема щовечора вливати у кожне посаджене дерево по відру води).


Інший тип саджанців - дерева з відкритого грунту. Їх вирощують традиційним способом, але протягом життя кілька разів пересаджують у різні умови, щоби натренувати кореневу систему та сформувати правильну крону. Викопувати їх із землі та пересаджувати можна лише навесні та восени, коли вони перебувають у стані спокою (ще не випустили або вже скидають листя). Це часове вікно дуже залежить від погоди та триває лише кілька тижнів - може вийти так, що сезон копання розпочнеться буквально напередодні першого снігу чи одночасно з ним.


Викопування дерева з відкритого грунту дуже відповідальний процес, від якого напряму залежить, наскільки добре приживеться дерево на новому місці. Важливо акуратно дістати та не пошкодити кореневий ком із землі, загорнути його у мішковину та зафіксувати спеціальною металевою сіткою. Великі садові центри мають для цього спеціальну техніку, яка полегшує та пришвидшує процес.
Під час висадки цю сітку ні в якому разі не можна знімати - вона тримає цілісність коріння. Без неї ком просто розвалиться, коріння порветься і таке дерево довго не проживе. З цієї ж причини не можна в процесі притоптувати ком ногами. Не треба переживати - з часом ці дротики просто розкладуться у землі так що і сліду від них не лишиться. Максимум, що можна зробити - вже після висадки перекусити кусачками дроти біля самого стовбура, щоби вони не врізалися у нього, коли дерево почне рости.


Часто можна почути думку, що купувати саджанці по кілька тисяч гривень за штуку це надто дорого і можна суттєво зекономити, якщо купити саджанець в знайомого лісівничого чи самому викопати його у найближчій лісосмузі. Звісно, грошей ви витратите менше, але і результат отримаєте, м'яко кажучи, не той і ось чому.

Як я вже писав, садові центри по суті роками займаються тим, що готують дерево для пересадки у нові умови та максимально швидкого приживання. Наприклад саме для цього дерева там регулярно пересаджуються та формують кореневу систему так, щоби вона була компактною, але дуже густою. Натомість, дерево в лісі абсолютно не планує, що у якийсь момент хтось його викопає та потягне кудись у інше місце, тому його коренева система просто не готова до таких стресів - скоріш за все вона не щільна та розгалужена. При викопуванні ви (чи знайомий лісівничий) неминуче її пошкодите, і шанси прижитися на новому місці в такого дерева будуть значно меншими.

На додачу до цього це дерево скоріш за все буде значно меншим (нормально самотужки викопати п'ятиметрове дерево ви навряд зможете), слабшим та кривішим. Відповідно вам значно більше часу доведеться чекати, поки воно виросте до презентабельного розміру (якщо воно приживеться). Ну і плюс до того, таке тоненьке деревце значно легше пошкодити та поламати - це може зробити навіть дитина.


Висадка

Для висадки вам знадобляться в першу чергу лопати (ваш Кеп). Може стати у нагоді лом, особливо якщо ви плануєте працювати у нових районах, де під травою замість родючого грунту ви скоріш за все знайдете шматки асфальту, биту цеглу та всяке інше будівельне сміття. Також знадобляться робочі рукавиці, відро, ніж та/або ножиці, молоток, агроволокно, мотузка та бруски для підв'язки дерева, пакети для сміття. Якщо дерев багато - то може стати у нагоді тачка.


Якщо є можливість, то ями краще викопати заздалегідь. Так ви побачите, наскільки поганий грунт на глибині та будете знати, чи потрібно купувати нову грунтосуміш.


Яма для посадки дерева повинна бути більшою за кореневий ком і її розмір сильно залежить від якості грунту довкола. Якщо вам пощастило і грунт довкола хороший (і його багато), то буде достатньо запасу у 20-30 сантиметрів - головне розпушити землю.
Якщо же ви маєте справу зі звалищем будівельного сміття, то яму треба робити більшою та замінювати биту цеглу новим грунтом (його у мішках продають будівельні гіпермаркети) - тут вже все залежить від ваших сил та натхнення. Наприклад у Німеччині при реконструкції кулиць рекомендують на кожне нове дерево закладати 6 кубометрів нового грунту. У наших умовах це звучить фантастикою, тому якщо ви зможете організувати кубометр хорошого грунту це вже буде непогано.


Дерево треба садити так, щоби шийка кореня (самий низ стовбура) не була засипана землею, інакше вона почне підгнивати. Також дерево бажано садити так, щоби шийка кореня була трохи вища за рівень землі довкола - з розрахунком, що з часом новий грунт всядеться. Інакше може вийти, що після усадки дерево опиниться у ямі, у якій буде стояти вода, що не є добре.


Так виглядає схема облаштування лунки для дерева у довіднику облаштування швейцарського Цюріха.


Важливо пам'ятати про розмір дерев у дорослому віці та не садити їх надто близько до бордюрів чи одне до одного, інакше з часом вони почнуть ці бордюри руйнувати та боротися між собою за місце під сонцем. Як це виглядатиме за кількадесят років можна бачити у дворі чи не кожної хрущовки, де надто густо посаджені колись дерева з часом утворили непроглядні хащі, крізь які у будинках і справді не видно сонячного світла.


Доставка дерев із розсадника на місце висадки це окрема логістична операція. Якщо дерев багато і коми важкі, то дуже помічною буде вантажівка з маніпулятором, але ціна такої послуги вийде близько 4-5 тис. грн.


Важливо - постарайтеся не класти дерева на вантажівку кронами вперед, інакше безсердечна наука аеродинаміка може змусити вас у дорозі зупинятися та поправляти саджанці, які вивертатиме зустрічний потік повітря.


Якщо ви висаджуєте дерево на вулиці серед мощення, то варто закласти у яму дренажну трубу. Це потрібно для того, щоби воді та повітрю було легше потрапляти вглиб грунту, який у містах сильно спресований та ще й накритий згори бруківкою та асфальтом. Якщо цього не зробити, дерево може почати шукати воду самостійно, піднімаючи плитку чи асфальт довкола себе корінням.
В процесі насипання шарів грунту їх потрібно заливати водою, щоби дерево відразу після висадки могло добре напитися.


Для цього використовується спеціальна дирчаста труба, яка продається у кожному будівельному гіпермаркеті. Щоби її не замулило всередині, на неї варто одягнути панчоху з чорного агроволокна.


Хоча одного разу вийшло так, що у потрібний момент цієї труби не було у наявності і довелося задрочуватися зі збиранням такої конструкції з каналізаційних труб з насвердленими вручну дірочками.


Хоча це вже крайня міра - постарайтеся не повторювати це у домашніх умовах :)


Ще один важливий момент - свіжовисаджені дерева обов'язково треба надійно закріпити, підв'язавши до забитих поряд кілків. В першу чергу це потрібно, щоби дерева не розхитувало вітром і вони мали можливість добре вкорінитися.




Дерево до опор потрібно закріпити гумовим джгутом чи натуральною мотузкою, під яку підкладається агроволокно, щоби мотузка не натирала кору. Ні в якому разі не використовуйте синтетичні мотузки, пластикові джгути чи металевий дріт - вони не розтягуються і по мірі зростання стовбура будуть врізатися у нього та шкодити дереву.


Методом спроб та помилок було встановлено, що найкраще опори вставляти у яму одночасно з посадкою дерева і вже потім засипати землю. Так виходить і швидше, і надійніше.


Альтернативні способи - можна забивати молотком, але це довго, фізично складно, ненадійно.


Кілька разів пробували використовувати мотобур, але тут до недоліків махання кувалдою додаються ще шум, сморід та необхідність платити за його оренду та возитися з каністрами.


Останнє, що можна зробити після того, як дерево сидить у землі та добре закріплене - закрити грунт довкола нього. Для цього можна використати, наприклад, деревинну кору (продається мішками у все тих же будівельних гупермаркетах).


Підійде також і звичайний щебінь. У обох цих випадках під низ треба підстелити агроволокно, щоби не проростало всяке бадилля. Можна також посадити кущі. Важливо - у жодному разі біля стовбура не можна залишати газонну траву - вона витягує із землі під собою всю воду і дерево може банально засохнути навіть у сезон дощів.


А, до речі є ще один спосіб захисту грунту - пристовбурові решітки, але це вже значно дорожче та трудозатратніше.


Ризики

Мабуть, варто ще кілька слів написати про ризики, які можуть спитати українського спортсмена, тобто озеленювача. Один з цих ризиків - газонокосарі, які у процесі роботи частенько пошкоджують кору на молодих деревах, що може для останніх закінчитися погано.


Тому для захисту від працівників мотокоси до опор знизу можна прикрутити кілька рядів додаткових планок чи покласти поряд з деревом пару валунів.


Також для захисту може підійти чохол з очерету, намотаний довкола стовбура.


Чи будь-яке достатньо жорстке кільце знизу. Головне не забути вчасно його зняти.


Ще один ризик, способів боротьби з яким поки не винайдено - двірники. Як я вже казав, нерідко вони сприймають вуличні дерева, як додаткове джерело сміття і неприховано ненавидять. Не раз мені доводилося чути скарги типу - "От зрізали ті старі дерева, нормально стало. Так ні - взяли і знов шось посадили. А я то всьо прибирати маю?!". Здається, щоби хоч якось помститися деревам за свої страждання, двірники висипають у лунки зібрану з вулиць піскосуміш, що здоров'я деревам зовсім не додає.
Надії на те, що манери наших двірників ближчим часом зміняться немає, тому найкраще, що можна зробити - хоча би раз на рік замінювати верхній шар землі на новий чи просіювати засипаний у лунку щебінь.


З одного квадратного метра щебеневої засипки можна легко насіяти повну тачку піску.


Свого часу для захисту від піскосуміші я намотував довкола дерев на Городоцькій пакувальну плівку, але ефекту це не дало, бо все, що залетіло з-під коліс, потім згори насипав двірник із совком та віником.


Смішно, але фактором ризику можуть виявитися милі песики та котики. Багата на аміак собача сеча небезпечна для молодих дерев, особливо хвойних, а коти можуть почати гострити кігті до стовбура. Тут також мажуть захищати бруски опор та різноманітні чохли на стовбур.


Ну і звісно ж вандалізм. На жаль від цього не застрахований ніхто і найдієвіший спосіб боротьби це висаджувати якомога доросліші дерева, бо чим товстіший стовбур, тим важче його поламати.


До речі, навіть повністю відламана крона не є вироком. Наприклад, платан з попереднього фото спромігся відростити нову і цьогоріч вже виглядав ось так.


Ще один ризик - крадіжки. На щастя, спільнокоштові дерева поки не крали (тьфу-тьфу), а от кущі крадуть аж зі свистом. Воно й не дивно - потягнути маленький кущик, який легко влазить у звичайний пакет, значно простіше, ніж велике дерево. Тим більше, якщо це дерево не плодове та має сумнівну користь для домашнього господарства.


Догляд

Ну і останнє за порядком, але не за важливістю - догляд. Дерево мало посадити, перші кілька років воно потребує уваги і саме від догляду у цей час залежить його здоров'я та довголіття. Про це можна писати окремий пост, але якщо коротко, то молоде дерево потрібно періодично підстригати (проріджувати крону, забирати гілки, які труться одна до одної чи ростуть кудись не туди), регулярно поливати (особливо у спеку), вносити у грунт добрива і так далі.
Часто питають, чи бере місто на баланс спільнокоштові дерева? Як на мене, то це і не потрібно. Краще у перші роки самим приділити йому час та увагу, а за кілька років йому вже не потрібно буде приділяти стільки уваги. Тим більше, що кожне дерево після доростання до певної товщини стовбура починає вважатися міським автоматично.


До речі ще пара слів про суперечку "потрібно білити дерева чи ні?". Стосовно дорослих вуличних дерев у цьому немає жодного сенсу, а от з молодими все трохи не так, але причина зовсім не у боротьбі зі шкідниками. Справа у тому, що у садових центрах дерева ростуть близько одне до одного і їхні стовбури завжди знаходяться у тіні сусідів та не гріються на сонці. При висадці на вулицю ситуація змінюється - сонця стає значно більше, але кора все ще досить тонка. Навесні, коли сонце вдень вже гріє досить сильно, а вночі ще трапляються заморозки, стовбур, у якому вже починається сокорух, може тріснути і дерево загине. Саме для того, щоби зменшити нагрів сонцем, стовбури краще покривати спеціальною фарбою (а не вапном) або ховати у згадані вже чохли із очерету.


На цьому наразі все. Сподіваюся, цей допис буде корисним та відповість на більшість питань, які можуть виникнути в тих, хто надумає посадити десь дерево. Ну і доповнення, уточнення та питання у коментарях вітаються.


Дивіться також:

Повний реєстр спільнокоштових дерев


Озеленення Курбаса: як це було


Озеленення Городоцької




Tags: озеленення
Subscribe

Posts from This Journal “озеленення” Tag

  • Вкрали магнолію

    Це магнолія, яку кілька років тому ми посадили у алея на Морозній за раунок спільнокошту озеленення. За ці кілька років вона добре прижилася та…

  • Про міжсезонний догляд за спільнокоштовими деревами

    Правильний догляд за молодими деревами - запорука їхнього здоров'я і довголіття. Саме тому ми щосезону замовляємо догляд за деревами, які були…

  • Спільнокошт озеленення 2019: є ідеї?

    Друзі, весна таки прийшла, тому давайте подумаємо над тим, де у Львові можна було би додати спільнокоштового озеленення. Є ідеї? Пишіть у…

Buy for 500 tokens
Buy promo for minimal price.
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 3 comments