alex_shutyuk (alex_shutyuk) wrote,
alex_shutyuk
alex_shutyuk

Подорож довкола Гарди. Міста


У минулій розповіді про італійське озеро Гарда я зосередився на його природі та пейзажах, а міста залишив за кадром. Тепер же, як і обіцяв, детальніше покажу самі міста, які розкинулися довкола озера. Великих міст та мегаполісів серед них немає від слова "зовсім" - лише невеликі затишні містечка з невисокими будинками, акуратними набережними та подекуди середньовічними замками на скелях.

2. І перше містечко у нашій розповіді - 8-тисячне Сірміоне, яке знаходиться на південній рівнинній частині озера на вузькій косі, що врізається у нього на кілька кілометрів. Значну частину міста складає єдина довга вулиця, яка тягнеться вздовж коси від великої землі аж до середньовічного середмістя на невеликому острові. З обох боків вулиці стоять вілли-готелі, відразу за якими починається вода.


3. Особливу атмосферу тут створюють ряди красивих розлогих сосен, які формою геть не схожі на наші.


4. Практично завжди на перехрестях облаштовують кільця, часом зовсім мікроскопічні, але навіть великі автобуси проїжджають їх без проблем.


5. Припіднятий пішохідний перехід через най-найголовнішу вулицю містечка.


6.


7.

8. Різноманітні суперкари та ретро-авто зустрічаються на тутешніх вулицях настільки часто, що у якийсь момент просто перестаєш звертати на них особливу увагу.


9. Загалом тутешня інфраструктура заточена під туристів, які приїжджають на власних авто - у дворі кожного готелю є паркомісця, а поблизу середмістя є величезна відкрита (платна) парковка. Щоби вона не перетворилася на розпечену сонцем асфальтову пательню, поміж рядами машин висадили дерева, які створюють тінь.


10. В той же час, тут є нормальні тротуари для пішого пересування.


11. А також ходять рейсові автобуси між новим та старим центрами.


12. Втім при бажанні можна пересуватися і так.

13. Чомусь через кожні кількасот метрів на вулиці змінюється дизайн вуличних ліхтарів. Вони та сучасні, то класичні, то зовсім утилітарні. Цікаво, чому так вийшло?


14. Мало де у Європі можна зустріти на центральних вулицях білборди, але у Італії своя атмосфера. І тематика специфічна.


15. Автобусна зупинка.


16. І ось вже починається стара частина міста.


17. Середмістя починається зі старої фортеці з вузькими воротами.


18. Фортеця стоїть затоплена.


19. А фортечні ворота настільки вузькі, що машини проїжджають крізь них майже впритирку. Це явно незручно всім, але відмовлятися від можливості проїхати ще кількасот метрів під самі двері тут поки не захотіли.


20. Всередині пальми, кафешки, натовпи народу та оце от все.


21. Вантажі до тутешніх крамниць привозять спеціальні суперкомпактні вантажівки. Інші просто не пролізуть крізь вищезгадані ворота.


22. Дорожні знаки також мініатюрні та дуже гармонійно поєднуються з оточенням. У багатьох наших містах такий розмір знаків теж став би у нагоді, але поки вони не відповідають чинним нормам. Навіть найменший український дорожній знак значно більший за ось ці.


23.


24. Вузькі вулички наповнені різноманітною повзучо-висячою зеленню у вазонах.


25. Сонця тут багато, тому є сенс робити на стінах будинків сонячні годинники.


26. та робити кам'яні лавки.


27. Для економії місця на вузьких вуличках вуличні ліхтарі часто кріплять до стін будинків.


28.


29.


30.


31.


32. Набережна.


33. Міський пляж під сінами фортеці. Чомусь тут не було жодних наливайок та чебуречних - лише крупний пісок під ногами та вода.


34. Дитячий майданчик у міському парку.


35. Відразу за щільним середмістям починається більш фешенебельна частина з парками та пафосними віллами.


36. Вид в сторону кінця острова. Вдалині видніються силуети гір, поміж якими ховається більша частина озера Гарда.


37.


38 За кожним парканом буяє пишна субтропічна рослинність.


39.


40.


41. Пляж на самому дальному краю острова, який місцеві називають "Ямайка".


42. Вертаємося до готелю.


43. З Мюнхена сюди можна добратися машиною за 5 годин, тому не дивно, що чи не половина машин на тутешніх стоянках мають німецькі номери.


44. Все-таки наскільки шикарно виглядають ці сосни.


45. На цьому ми покидаємо Сірміоне та їдемо далі. Ось на фото типовий дорожній ремонт регіональної дороги у Європі. Як правило такі ремонти роблять половинками - на одній працює техніка, а іншою по черзі пропускають зустрічні потоки. Всюди така система працює нормально, але от буквальноднями бачив подібну штуку в нас і на жаль наші водії примудрилися перетворити це на балаган. Одні зупинялися надто близько до місця роз'їзду, так що зустрічний автобус не міг нормально вивернути, інші намагалися об'їхати чергу та стати на самому її початку і у процесі ще й сварилися з робітниками та вчили їх правильно класти асфальт. Так і живем.


46. Манерба дель Гарда - зовсім невеличке містечко поряд із однойменною скелею з панорамним видом на озеро. Одне з небагатьох, де вдалося знайти безкоштовну парковку.


47. Втім, "маленьке" не означає позбавлене цікавих деталей.


48.


49. Гарньяно.


50.


51. Кораблики корабликами, але вид із набережної тут, мабуть, один з найкрасивіших.


52.


53.


54. Пієве - містечко на верхів'ї гори, до якого веде неймовірний серпантин, про який я розказував у попередньому дописі.


55. Якщо вам здається, що ваше перехрестя занадто мале для облаштування кільцевої розв'язки - це вам тільки здається :)


56. Вузьке місце на вулиці. Водії при наближенні до нього сигналять, щоби попередити тих, хто може бути за сліпим поворотом.


57.


58.


59.


60. Оглядовий майданчик на самому краю скелі, з якого відкривається панорамний вид на озеро.


61.


62. Лімоне-суль-Гарда - зовсім крихітне містечко із населенням трохи більше тисячі осіб, що притислося до берега просто під височенними майже вертикальними скелями. Довкола нього чимало водоспадів на гірських річках та інших чудових місць, але ми на жаль проїхали його наскрізь. Швидко знайти місце для парковки не вдалося, сутеніло, а нам ще треба було добретися до свого житла у наступному місті.


63. Ріва-дель-Гарда знаходиться на північному краї озера і це, здається, найбільше місто на Гарді - його населення аж цілих 17 тисяч і порівняно з багатьма іншими озерними містечками воно виглядає значно масштабніше. Тут так само є мімімішний центр з набережною, яхтами та замком, але довкола все це оточують досить розлогі нові райони з житловими п'ятиповерхівками та великими супермаркетами.


64. Пішохідна вулиця у центрі.


65. Вечірня набережна.


66.


67. А тепер ще трохи ранкової прогулянки містом.


68. Квітка-йоршик.


69.

70.


71.


72.


73. Зараз у Львові якраз починається сезон літніх майданчиків і знову стає актуальною тема їхнього вигляду. Тут, як бачите, важко зустріти помости, огорожі та інші подібні речі. У більшості це лише столи, стільці та парасолі чи маркізи. Свердління бруківки та монтажу цілих павільйонів, як у нас, не видно.


74.

75.


76.


77. Між містечками, що стоять на озері курсують пароми - он якраз один із них причалив до пристані.


78. Розклад руху..


79.


80.


81. Міський замок.


82. Вперше в житті побачив трикутний люк.


83.


84.


85.


86. На цьому наша прогулянка по Ріва-дель-Гарді завершується і ми їдемо далі.


87. Наша наступна зупинка - Мальчесіне, невелике містечко на східному березі Гарди, де примудрилися викопати підземний перехід під двосмуговою вулицею.


88. Рух на вулиці спокійний, вище та нижче по вулиці є звичайні зебри, але все одно хтось у місцевому муніципалітеті колись вирішив, що без підземки не обійтися. Дивина.


89. Окрім підземного переходу містечко виділяється грізного вигляду замком на скелі та станцією канатної дороги, якою можна піднятися на вершину сусідніх гір (дивіться попередній пост).


90. На відміну від Ріва-дель-Гарди з її кубічної бруківкою, центральні вулички Мальчесіне вимощені округлим річковим каменем, який ніби масажує стопи, коли йдеш ним у кросівках.


91. На невеликій площі розміром із двокімнатну квартиру примудрилися облаштувати затишний громадський простір з деревами та сучасними лавками (такими ж, як у словенському Копері)


92.


93. До речі, зверніть увагу - покриття під ногами далеко не найрівніше, але все одно вуличні столики стоять прямо на ньому без жодних помостів.


94. Приємна деталь - чимало магазинів та кафешок на перших поверхах повністю забирають вікна-двері і межа між вулицею та приміщенням практично стирається.


95. "Падходім-вибіраєм! Вибіраєм-пакупаєм!".


96.


97.


98. Замок стоїть на скелі, яка ефектно нависає над містом.


99.


100. Вуличне життя.


101. Так завершилася прогулянка по Мальчесіне. Під кінець довелося трохи поспішити, бо оплачений час парковки спливав і дуже не хотілося завершити таку приємну прогулянку штрафом.


102. І на завершення цієї довжелезної розповіді ще трііішечки фоток з міста, яке ми відвідали останнім і яке символічно носить таку ж назву, як і саме озеро - Гарда. Така собі Гарда-на-Гарді.


103. Так виглядають сучасні житлові райони.


104. А так туристичний центр.


105.


106. На набережній готувалися до якогось вуличного концерту.


107. Неймовірно,але біля води немає жодних огороджень. Невже ніхто не обурюється "а що буде, якщо дитина впаде у воду???".


108. На цьому таки все.


109. Дякую всім за увагу.


Дивіться також:

Подорож довкола Гарди. Природа та пейзажі


Історія одного проколу


Прогулянка Копером: приморська Словенія з італійським акцентом









Tags: гарда, подорож, прогулянка, італія
Subscribe

Posts from This Journal “італія” Tag

Buy for 500 tokens
Buy promo for minimal price.
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 2 comments