alex_shutyuk (alex_shutyuk) wrote,
alex_shutyuk
alex_shutyuk

Іспанські канікули


Минулі два тижні я провів у подорожі іспанськими містами і зараз трохи розкажу про те, де саме був та що побачив. Загалом Іспанія була для мене новою країною, де я раніше не бував і перед поїздкою я очікував, що побачу щось дуже схоже на Італію. Спільні деталі, звісно, знайшлися, але все виявилося значно цікавіше.

2. Шлях до іспанської Жирони пролягав через Краків, куди літак зі Львова летить сорок із хвостиком хвилин. Із Кракова до Іспанії вже треба летіти майже три години.


3. Літак пролітав над італійським озером Гарда, яке з висоти десяти кілометрів виглядає ось так. Якщо комусь цікаво, раніше я розказував про це озеро детальніше - це можна почитати тут і тут.


4. Перше, що відчуваєш, коли виходиш з літака у Іспанії - приємний запах моря у вологому повітрі. І це у Жироні, від якої до моря треба їхати ще кілометрів 50. Після цього трохи дивуєшся, що ніде у залах аеропорта не видно годинників, за якими можна було би звіритися з локальним часом. У місці, де можуть опинитися люди із найрізноманітніших часових поясів, це досить дивно. Довелося просто питати у центрі туристичної інформації.


5. Вокзал Жирони зустрів неймовірною кількістю поліції у повному екіпіруванні та збудженим натовпом із прапорами Каталонії. Як виявилося, ми примудрилися прилетіти рівно у той день, коли іспанський суд оголосив вирок каталонським високопосадовцям, які два роки тому організовували референдум за відокремлення Каталонії від Іспанії. Їм присудили від 9 до 13 років тюремного ув'язнення, що викликало акції протесту по всій Каталонії. На фото видно, як люди блокують колії на залізничному вокзалі.


6. Сама Жирона виявилася неймовірно приємним та затишним містом.


7. Із духом старовини та цікавими деталей на кожному кроці.


8. Особливо потішила живописна тривимірність, яка завжди робить міста цікавішими, але мабуть і дещо менш зручними для повсякденного життя.


9. Дайте хаотичним самобудам постояти 300 років і ви побачите, як їх із захопленням фотографують туристи :)


10. Розмаїття іспанських ринків та супермаркетів також заслуговує окремої розповіді. Максимально свіжа риба найчудернацькіших видів, гори стиглих фруктів та продавці з обличчями професорів філології. Ринок тут це не розсадник срачу та антисанітарії, а місце, куди приходять не лише закупитися продуктами, а й поспілкуватися.


11. Для тих, хто втомився обирати найсвіжіші креветки, є можливість присісти на лавочку. До речі цікаво - у каталонських містах такі лавочки були у кожному ринку та навіть всередині супермаркетів, а от у Валенсії, яка вже не Каталонія, цього не було.
Тут важливо сказати про ще один важливий момент - власне про людей. Я очікував, що іспанці виявляться схожими на імпульсивних італійців, але ні. Звісно, іспанці також вельми емоційні та відкриті для спілкування навіть із незнайомими людьми, але при цьому дуже ввічливі. Простий побутовий приклад - ви стоїте у черзі до каси супермаркету і поряд відкривається сусідня каса. Що відбувається у такій ситуації у нас? Хто перший зреагував, той і молодець. Італійці, як я раніше помічав, роблять так само. Іспанці ж у аналогічній ситуації нікуди не біжать, а перепитують у людей попереду себе, чи не хочуть ті перейти до сусідньої каси.


12. Що мене завжди дивувало, так це надрочування мешканців благополучних країн на всякі лівацько-людожерські режими минулого. Хоча можливо ця атрибутика розрахована на туристів.


13. Поліція у Іспанії, схоже, досить-таки сувора. Принаймні, місцевий мешканець, який безтурботно вигулював собаку без повідка, побачивши, як з-за рогу показався коп на скутері, кинувся до свого улюбленця зі швидкістю олімпійського спринтера. Поліцейський натомість приїхав оглянути підозріло припарковане авто.


14. Наступна точка - Льорет де Мар, суто курортне місто з пальмами та пляжем, забудоване будівлями у стилі трускавецького санаторію Кристал.


15.


16. Архітектура Льорету, схоже, сформована смаками туристів, які переважно до нього приїжджають.


17.


18. Найкрасивіше у Льореті це скелясті обриви вздовж яких на кілометри тягнуться ось такі кам'янисті стежки.


19. Неподалік від Льорету є старовинне місто Тосса де Мар, де також є пляж, але при цьому збереглися такі старовинні квартали.


20.


21. Далі на нас чекала Барселона. З вікон електрички, яка їде вздовж узбережжя, відкриваються ось такі види. До слова, у цей десь було оголошено загальнокаталонський страйк і разом із нами до Барселони на мітинг їхали люди на мітинг. Інші страйкарі у той же час блокували залізницю, через що електричка в результаті назбирала майже годинне запізнення.


22. Собор Саграда Фамілія, це звісно, моща. Настільки, що досить скромні тротуари довкола ледь вміщують всіх бажаючих його побачити.


23. Як видно із попереднього фото, у Барселоні є метро. В нього надзвичайно розгалужена мережа та є зручна система абонементів, які діють на весь громадський транспорт, включно з трамваями та автобусами. Щоправда на станціях страшенна задуха, а пересадки між деякими станціями ну дууууже довгі.


24. Є тут і трамвай, але його мережа на відміну від метро дуже фрагментарна і нам із ним було не по дорозі.


25. А взагалі, Барселона занадто гігантська та різноманітна, щоби її можна було осягнути за один кількаденнний візит.


26. Новини у день страйку показували сутички протестувальників з поліцією зі спаленням машин, але наступного дня місто жило звичайним життям і про вчорашній день нагадували лише написи балоном на асфальті.


27. Наступна точка - гірський монастир Монсеррат у 50 км від Барселони - сувора архітектура серед гір епічної краси.


28.


29. Добратися сюди можна різними способами - сюди їздить гірська зубчаста залізниця, а на додачу до неї є канатна дорога та звичайна асфальтова для авто.


30. Наразі це одне із найепічніших місць, які я бачив.


31. Наступною точкою подорожі, на яку випало найбільше часу, буле Валенсія. Фото у Гуглі не обіцяли нічого надзвичайного, але натомість вона виявилася навпрочуд приємним та затишним містом. Чудове місце для завершення іспанських канікул.


32. Добробут та розкіш тут буквально на кожному кроці.


33. Центральний ринок Валенсії легко дасть фору іншим побаченим у Іспанії ринкам.


34. Середньовічна Валенсія.


35. Та помпезна Валенсія початку 20-го століття.


36.


37. А це вже Валенсія 21-го  століття. У розповіді про Валенсію неможливо не згадати про Місто Науки та Мистецтв архітектора Сантьяго Калатрави. Багато хто захоплюється, але мені якось не зайшло. Виглядає ефектно та футуристично, але не покидало враження, що на першому місці у пріоритетах стояли розмах та самовираження архітектора, а от зручність та затишок відвідувачів лишилися десь на задвірках. Тому люди тут виглядають, наче чужорідні гості, що намагаються хоч пристосуватися до цієї інопланетної архітектури.


38. Словом, у Валенсії чудово, але час було вертатися.


39. Невеликий перепочинок у Братиславі.


40. І ось під крилом літака вже пливуть наші Карпати. На цьому наразі все. Про що розказати детальніше у наступних дописах?






Tags: подорож, іспанія
Subscribe

Recent Posts from This Journal

  • Урбаністика Тернополя - що нового?

    Зараз будемо гуляти Тернополем та дивитися, як він поживає та як змінилися його вулиці та площі за останні роки і що там з громадським транспортом.…

  • Благоустрій Буковеля - щось пішло не так

    Що може бути гарнішим, ніж пішохідний променад вздовж гірського озера? Прекрасні краєвиди довкола, свіже повітря, легкий вітерець, приємна тінь…

  • На Двірцевій запрацював фонтан

    Мабуть, лише лінивий вчора не запостив новину про те, що на оновленій Двірцевій вчора у тестовому режимі вперше запустили фонтан. Звісно, я також…

Buy for 500 tokens
Buy promo for minimal price.
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 0 comments