alex_shutyuk (alex_shutyuk) wrote,
alex_shutyuk
alex_shutyuk

Хай-тек та природа: як виглядає найсучасніший район Ліона


Можна скільки завгодно милуватися пам'ятками старовини та видатними архітектурними спорудами, але найкраще про сучасний стан справ у країні та місті покаже саме те, як виглядають сучасні райони. Саме можна найкраще оцінити, як сучасники ставляться до свого життєвого середовища, чи цінують природу та чи дбають про безбар'єрність середовища. Сьогодні будемо дивитися на найсучасніший район французького Ліона - Конфлуанс.

2. Крізь місто Ліон протікають дві ріки - Рона та Сона, а район, про який зараз під мова, знаходиться просто на місці їхнього злиття, про що говорить навіть сама його назва. La Confluence французькою якраз так і перекладається - злиття. Трохи північніше Конфлуанса знаходиться центральний вокзал Ліона, а ще далі на північ - старе міське середмістя.


3. Починаючи з 19 століття цей район використовувався як промзона із залізничними вантажними станціями, складами та причалами, а побудова центрального вокзалу на півночі лише закріпила цей стан. Однак поступово промислове використання коси зійшло нанівець і постало питання - що робити з цією землею далі? Були ідеї будувати тут новий діловий район, але в результаті його збудували у іншому місці (до речі також поблизу вокзалу).


4. Процес перетворення району запустили у середині 1990-х років, а у 1997 році тодішній мер оголосив конкурс на розробку нового генерального плану території, у якому перемогло архітектурне бюро МВМ. Проект передбачав комплексний розвиток району на 30 років наперед, прокладання нової трамвайної лінії та перетворення автотраси, що роходила набережною Рони, на міський бульвар. Потім після виборів мера новий міський голова розірвав угоду з проектантами та провів новий конкурс на генпланувальника (ШОК! СКАНДАЛ!), але загальний напрямок руху не змінився. Зараз район прощею у 150 га активно перебудовується та є одним з найбільших подібних проектів у Європі, а окремі будівлі тут проектоють чимало відомих у всьому світі архітектурних бюро, серед яких є Максиміліано Фуксас та MVRDV.
На цих супутникових знімках добре видно зміни за майже 20 років.


5. А тепер давайте подивимося, як все це виглядає вживу. Пішки від центру міста до Конфлуансу спокійно можна зайти за 25-30 хвилин. Наш шлях вздовж набережної, яка якраз була на реконструкції, пролягає під залізничним мостом, яким поїзди виїжджають з центрального вокзалу Ліон Перраш. До речі, вокзал носить ім'я інженера Антуана-Мішеля Перраша, який ще наприкінці 18 століття розробив перший план забудови цієї території, на місці якої до того були лише болота та окремі невеликі острови.


6. Вулицю, що йде вздовж набережної сплановано так, що двостороння велодоріжка відділена від автомобільних смуг руху паркувальними місцями та потужним кам'яним бордюром, а вже далі починається широкий бульвар з великими деревами та громадськими просторами. Пішохідний перехід припідніто до рівня тротуарів.


7. Ближче до вокзалу знаходяться будинки 1960-70-х років, а ми йдемо далі.


8. І ось ми прийшли на місце - це вже починаються перші будинки Конфлуансу.


9. Перше, на що звертаєш увагу - довкола будинків сформували повноцінні вулиці з деревами та широкими тротуарами.


10. Хоча на деяких вулицях зелені таки бракує. А от чого не бракує, так це різноманітності фасадів будинків, кожен з яких розроблявся за індивідуальним проектом.


11. Наприклад, ось будинок з дерев'яним фасадом, який вже навіть встиг трохи зістаритися.


12. Інший будинок обшили дзеркальними металевими панелями. Супервисотних будинків немає, всі будівлі тут мають середню поверховість, яка коливається від 5-6 до 10 поверхів, що такождодає до забудови різноманітності.


13. Всі будинки різні і роздивлятися їхні деталі - справжній кайф.


14. Окрім цього, збудовані тут будинки також є енергоощадними, а загальну систему енергоменеджменту для району розробили та впровадила японська компанія Тошіба.


15. А благоустрій біля будинків зроблений так, ніби це просто сама собою проклюнулася дика природа. В нас би вже сказали, що клумби заросли якимись бадиллями та прислали загін двірників боротися з цим неподобством.
До речі, зверніть увагу, наскільки зелена зона є нижчою від доріжок - все зроблено для того, щоби під час дощу максимум води стікало туди, а доріжки лишалися чистими.


16. Але ні - насправді тут продуманий кожен нюанс і рослини підібрані так, щоби щось постійно квітнуло чи ненав'язливо тішоло око чимось іншим.


17.


18. Простір повністю безбар'єрний для пішоходів - висота бордюрів суто символічна, але тротуари майже всюди захищені стовпчиками.


19. Важливо те, що Конфлуанс не є банальним спальником і окрім житла тут збудовано також і достатньо офісних та торгових центрів, так що тут можна жити та працювати без необхідності їздити кудись далеко.


20. До речі, тут також фасад оздобили деревом.


21. Будівля на цьому фото це початкова школа. Тут немає якихось яскраво-аляповатих плям на фасаді, і вона не відгороджена від будівель довкола здоровенним пустирем. Цікаво, що тут немає засилля і парканів - для безпеки руху.перехрестя поряд зроблене припіднятим, а зустрічні смуги звужені та додатково розділені потужним кам'яним бар'єром, що змушує водяїв бути максимально уважними.


22. Інша сторона виглядає так.


23.


24.


25.


26. Тут не бояться робити чорні фасади.


27. Як видно, на всю ширину вулиці тут аж одна смуга одностороннього руху, але велосмуги з обох боків.


28. Тут починається набережна штучної бухти, якою вода ріки Сони заходить вглиб кварталів.


29. Майже у всіх будинках, що виходять на набережну, на перших поверхах працюють кафе та ресторани. Виходить чудове місце відпочинку, де можна присісти за столиком з видом на воду, або ж просто гуляти вздовж берега.


30.


31. Був жовтень і деякі дерева вже почали розфарбовуватися в осінні кольори.


32. Виходимо на набережну.


33.


34. Вдалені видно пішохідний міст, що з'єднує протилежні береги бухти, а далі за ним видно вже протилеждний берег ріки Сони.


35.


36.


37.


38. Пішохідний міст зблизька.


39.


40. Одна з найпомітніших будівель на набережній - синій будинок зі зміщеними поверхами.


41. Давайте глянемо, як виглядає внутрішнє подвір'я.


42.


43.


44. Всередині між будинками чималий березовий гай з обширною зеленою галявиною по центру.


45. Дитячий майданчик.


46.


47.


48. Спуск до вулиці з протилежного боку кварталу.


49. Взагалі-то цей простір це вже скоріш не двір, а по суті вже міні-парк, що навіть має власну назву - Єреванський сад. Цікаво, що єднає це місце зі столицею Вірменії?


50. Погодьтеся, дуже класно жити у сучасному зручному будинку і з одного боку мати під боком всі необхідні послуги, а з іншого - вихід у такий затишний зелений двір.


51.


52. Завершується Єреванський сад виходом на ось цю вулицю.


53. І відразу за нею починається ставок з качками. Таке от гармонійне поєднання сучасної архітектури та майже дикої природи.


54.


55.


56. І ось ми зробили коло довкола кварталу та знову повернулися до мостика через бухту.


57.


58. Сучасна архітектура частенько буває занадто сухою та негуманною, але це явно не той випадок. Всі ці тераси з деревами на них, выконниці, які можна закривати та відкривати та всі інші деталі роблять будинки живими та людяними.


59.


60. Попри таку увагу до архітектури тут не побоялися посадити перед будинками дерева. Схоже, на відміну від наших широт, тут не виникало думки, що "не можна садити високі дерева, бо вони закриють вид на нашу круту архітектуру". Мабуть тут розуміють, що комфорт середовища важливіший за хвилинку слави архітектора.


61. Ну і яка ж бухта без човників. На деяких з них схоже також хтось живе.


62. Вид з пішохідного моста в сторону залізничного.


63. Цікаво, що залізнична гілка, яка проходить крізь район, пірнає просто всередину великого торгового центру. В нас з нашими нормами та смугами відводу залізниці таке просто неможливо.


64. Зі сторони торгового центру така ж набережна та широкі тротуари.


65.


66. Над одним з кутів торгового центру виріс готель.


67. Продовження набережної Сони.


68. Хоча ця територія давно перестала бути промислово-портовою, при реконструкції тут зберегли чимало деталей, які і досі нагадують про її минуле - старі залізничні рейки та портові крани, завдяки яким зберігається історія місця та значно сильніше відчувається його енергетика.


69. В нас нажаль у більшості випадків такі речі ігнорують, тому навіть збудовані на місці з багатою історією нові об'єкти виходять безликими та нецікавими.


70. Одна з найяскравіших будівель на набережній - офісний центр Orange Cube, збудований у 2011 році за проектом паризького архітектурного бюро Jakob + MacFarlane


71.


72. Так виглядає фасад зблизька.


73. Трохи далі ті ж архітекторі збудували ще й Зелений Куб, у якому знаходиться місцевий офіс Euronews, але я до нього чомусь не дійшов.


74.


75. Повертаємося назад та виходимо до тильної сторони торгового центру, крізь який проходить залізнична гілка.


76.


77. Ще один вияв багатофункційності - окрім житла, офісів, торгових центрів та шкіл тут збудували ще й нову будівлю обласної адміністрації.


78. Із центром міста новий район зв'язує трамвайна лінія, яка ходить центральним проспектом по виділеній лінії.


79.


80.


81. Ось так виглядає найсучасніший район Ліона. Які висновки можна зробити з побаченого? Як на мене, найважлливіші такі:

  • Для розвитку міста використовують в першу чергу території поблизу центру, а не будують нові райони десь на околиці.

  • Планування важливе. Навіть план району може бути предметом конкурсу.

  • Новий район максимально різноманітний за функціями - тут будують не лише житло, а й офіси, торгові центри, адміністративні та культурні заклади і навіть - о, жах! - нічні клуби.

  • Район сплановано так, що за кілька кроків від кожного будинку можна знайти сквер, набережну чи інше зелене місце відпочинку.

  • Район відразу сполучили з рештою міста повноцінним громадським транспортом.

  • При реконструкції старих промзон зберегли чимало деталей, які нагадують при минуле цієї території та зберігають її історію.

Чи є в нас в Україні щось хоч віддалено подібне на це? І чи є надія побачити щось таке в майбутньому? Як гадаєте?


Дивіться також:

Прогулянка сучасними районами Гренобля


Сучасний Мальме


Прогулянка сучасним районом Стокгольма





Tags: архітектура, ліон, проект, урбаністика, франція
Subscribe

Recent Posts from This Journal

  • А це точно Сихів?

    Проект пішохідної алеї на вулиці Вернадського, над яким я працював у Інституті просторового розвитку, напевно один з моїх улюблених. До…

  • Рейки у небо. Монастир Монсеррат та його гірська залізниця

    Продовжую розбирати фото з різних поїздок і сьогодні хотів би розказати про гірський монастир Монсеррат на Барселонщині, який мало того, що сам по…

  • Найвищий дах Львова (поки що)

    Свого часу я дуже полюбляв фотографувати Львів з висоти та досить активно цим займався. Побачити панорами рідного міста з нових ракурсів завжди…

  • Міста після пандемії - що зміниться?

    Хочеш чи не хочеш, а панедемія коронавірусу це світова топ-тема останніх місяців. Всім кортить дізнатися, коли це все закінчиться та яким буде світ…

  • Побачити Ель Калафат та захотіти повернутися

    Деколи буває, що місця, у які давно хотів потрапити, при зустрічі прикро розчаровують та залишають тебе з німим питанням - "А нафіга я сюди…

  • Прогулянка Львовом №48

    Запрошую на чергову прогклянку прекрасним Львовом. Сьогодні ви побачите інноваційні смітники, які не працюють, лавку-антиалкоголічку, яка працює,…

Buy for 500 tokens
Buy promo for minimal price.
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 5 comments