alex_shutyuk (alex_shutyuk) wrote,
alex_shutyuk
alex_shutyuk

Тур де Закарпаття


 - Ми їдемо на вихідні на Закарпаття. Хочеш з нами?
 - Звісно хочу!

2. Наша перша зупинка дорогою до Закарпаття - у селі Вигода, де можна сісти покататися на вулькоколійці, більше відомою, як карпатський трамвай.


3. Поки чекаєте на посадку можна купити щось пожувати. Квиток на потяг коштує 200 грн, платити можна лише готівкою.


4. Поки їдеш, тамада у вагоні розказує, що колись у цю місцевість приїхав якийсь чи то бізнесмен, чи то аристократ з Відня, якого так надихнула краса Карпат, що він вирішив побудувати тут лісопилку. А щоби красу було зручніше вивозити із важкодоступних місць - проклав тут вузькоколійку, яка функціонує і дотепер


5. Поїзд ідилічно похитується на рейках і не розганяється більше 20 км/годину. Довкола пропливають симпатичні пейзажі і все було би прекрасно, якби не духота у вагонах та пасажири, які щойно поїзд рушив, відразу почали випивати та закусювати. Особливо запам'яталася одна мадам, яка стривожено прикривала рукою м'ясну свою нарізку щоразу, коли хтось проходив повз.
Так що найкращі місця - у тамбурі біля відкритих дверей, так відчуваєш найбільшу близькість до природи. Головне добре триматися.


6. Одна із зупинок - водоспад на річці Мізунка.


7.


8.


9. Взагалі мені сподобалося. Читав багато дуже скептичних відгуків, але як на мене це дуже кльова атракція, у якій є цікаве і для любителів природи, і для фанатів транспорту. Ну і любителям прибухнути теж є чим зайнятися.


10.


11.


12. Наступна зупинка - покинутий санаторій. Всередину не пускають, можна лише погуляти довкола та здивуватися, що трансформаторна на задньому дворі цілком собі працює.


13.


14.


15. Їхати у тамбурі з вітром у лице було настільки кайфово, що хтось обов'язково мав зіпсувати цей момент. Цим кимось виявилася поїздна бригада масовиків-затєйників, які ходили між вагонами, стріляли у повітря з мушкетів та співали пісень. Вони перелізли наш тамбур з сусіднього вагона через вулицю і тут же почали заганяти мене у вагон, де на той момент вже стояв такий алкогольний духан, що капець. Ми трохи посперечалися, але кожен залишився при своєму - вони пішли у вагон співати про смереку, а я лишився у тамбурі милуватися вітром та осінніми пейзажами.

16.


17.


18.


19.


20. Далі ми зупинилися на ночівлю у хостелі при автостанції у містечку Міжгір'я і це, мабуть, було одне з найдивніших місць, де я колись ночував. Більше про це розкажу у відео про цю поїздку, а поки фотка для затравки. Підписуйтеся на мій ютуб-канал, до речі.


21. Саме Міжгір'я виглядає доволі респектабельно, зустрівся навіть підвищений пішохідний перехід.


22. Знайшовся навіть чималенький ТРЦ з супермаркетом, у якому ми були єдиними, крім касирки, хто надягнув маски. Для місцевих це виглядало настільки дивно, що один чувак, трохи схожий на міського божевільного, навіть поліз з нами знайомитися з криками "у нас тут коронавіруса немає!".


23. Був базарний день.


24.


25. На долині туман, а нагорі красота.


26.


27.


28. Біля одної садиби паслося ціле стало кролів.


29.


30.


31.


32. У одному з сіл дивом збереглася крутезна дерев'яна церква. Взагалі у Карпатах з цим все досить сумно.


33. Але з головної видової точки її майже не видно, бо прячмо перед нею хтось вліпив уродський гараж. А чому б ні?


34.


35. Наступна зупинка - водосховище Теребле-Рікської ГЕС. Неймовірно красиве місце, якщо правильно відкадрувати фотографію.


36. Але вживу так не вийде і дико засрані береги відразу нагадують, що тут вам не Норвегія.


37. Лишається лише безсило матюкатися.


38. Причому далеко не все припливло сюди "долі ріков" з сіл вище за течією - ліс довкола так само завалений сміттям після пікніків.


39. Красиве місце, якби ще люди його не засирали.


40. А от і дамба, яка тримає воду. Не встиг помріяти, що у якійсь Швейцарії тут би точно був оглядовий майданчик з лавочками, як примчав злий вахтер та обклав хуями, бо це стратегічний об'єкт і стояти біля нього не можна. Ви проблем шукаєте? Будуть вам проблеми!


41.


42. Добре, що на річку можна дивитися скільки завгодно.


43.


44. Виявляється, бетонні укріплення у формі шоколадок Тоблерон можна зустріти не лише у Швейцарії.


45.


46. Хвилинка доброти. Кошеня з нявчанням вибігло просто на дорогу, майже відразу зупинилося авто, дівчина з нього підібрала кошеня і вони поїхали далі вже разом. Сподіваюся, в кошака все буде добре.


47. На ГЕС, яка виробляє еелектрику за рахунок води водосховища, можна потрапити на екскурсію, але зараз вона на реконструкції і не працює.


48. Велике будівництво укріплює береги.


49. І ось ми нарешті доїхали до Хуста. Чоловік збирає виноград у перевернуту парасольку. Спитав, чи можна спробувати - насипали цілий пакет. Хотів дати гроші - та ти шо, які гроші? Їж на здоров'я! Виноград смачний, до речі.


50. Колись давно я був в Хусті по роботі і не запам'ятав нічого, крім хаотичних вивісок на облуплених фасадах. Цього разу враження вийшло в рази приємнішим.


51. Одне з найприємніших місць - чеський квартал, збудований в часи, коли Закарпаття було частиною Чехословаччини. Тут дуже атмосферно.


52.


53. Виноград тут вирощують просто у кожному дворі.


54. Залізничники розвозять колег по домах.


55.


56. Входи до зблокованих будинків. Такі ідилічні ганки не дивують десь у Іспанії, але ми все ще у Хусті. Хоча хто сказав, що це гірше?


57. Правда трохи глибше у дворах пейзаж вже ось такий.


58. Одна з наййкрасивіших будівель - костел Святої Єлизавети. Місцева Ельжбета, якщо по-львівськи.


59. Вона не лише красива та колориина, а ще й прекрасно відреставрована.


60. Тут досить обширний пішохідний центр.


61. З якого класно видно замкову гору.


62.


63. Дорогу до замку зараз ремонтують. Місцеві кажуть, що це також велике будівництво.


64. Види згори однозначно варті того, щоби сюди перти.


65. Фото не те, щоб дуже вдалися, але враження передають.


66. З усіх українських міст, де я бував, цей краєвид мабуть найближче підбирається до панорами мого улюбленого Гренобля.


67. Від хустського замку залишилися лише руїни. Початком кінця став 1766 рік, коли блискавка влучила у пороховий склад. Потім тодішня влада вирішила, що відбудовувати зруйнований замок сенсу немає і дозволила містянам розбирати його на будматеріали. Все, що погано трималося розтягнули і залишилися лише теперішні руїни, хоча навіть вони виглядають доволі епічно.


68. Далі було Мукачево, місто на річці Латориця.


69.


70. Місто з якимось парадоксальним поєднанням європейськості та совковості. Наприклад, тут не бояться робити на вулицях тимчасові кільця та розділові смуги з водоналивних бар'єрів.


70.


71. У той же час - абсолюно ідіотські ринви по всьому місту, які лиють воду просто на голови пішоходам.


72. Алея шикарних платанів поряд з хрущовкою.


73. Літні майданчики кафе у парклетах на проїжджій частині (до речі - ось цей бар дуже рекомендую)


74. Та громадський транспорт у вигляді автобусів ПАЗ.


75. У центрі тут також чимала пішохідна зона.


76.


77. Місцеві урбаністи думають над тим, як реорганізувати привокзальну площу, а поки вона виглядає так.


78.


79. Далі вже був Ужгород, але про нього варто розказувати окремо.





Tags: закарпаття, карпати, мукачево, хуст
Subscribe

  • Боржава - краса, яку не цінують

    Цього року ще не випадала нагода вибратися на природу, тому лишається смакувати фото з минулорічної прогулянки Боржавою, яка лишила приємні, хоча і…

  • Благоустрій Буковеля - щось пішло не так

    Що може бути гарнішим, ніж пішохідний променад вздовж гірського озера? Прекрасні краєвиди довкола, свіже повітря, легкий вітерець, приємна тінь…

  • Вид на Боржаву

    Перший цьогорічний виїзд зі Львова заніс мене у Воловець - невелике містечко у Карпатах біля підніжжя Боржави. Фоткати можливості особливо не було,…

Buy for 500 tokens
Buy promo for minimal price.
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 5 comments