Вчора дотемна висаджували на Городоцькій решту рослин, що лишилася після суботу. Щоправда після першотравневого демаршу водія прийшло зовсім мало людей, бо просто не було часу нормально проінформувати про новий час. Та й багато хто вже поїхав на
Хоча ні, не п'ятеро. Одного разу повз нас проходили бабуля з онукою. Спочатку вони просто зупинилися подивитися, а за хвилину дівчинка вже підняла з землі лопату і зі словами "А можна я допоможу?" кинулася обкопувати ямку :) А потім побігла за саджанцем і - "А можна я сама?" - посадила його в землю. Потім вони ще розпитували, як називаються рослини, які ми висаджуємо, а бабуля дивувалася "звідки взялися такі тимуровці?" :)
Загалом я багато разів чув, який на Городоцькій контингент і як там все покрадуть та витопчуть, але цей випадок вселяє надію та показує, що люди всюди різні. Навіть на Городоцькій. Є ті, хто прагне до кращого та цінуватиме його. І місто у своєму розвитку має орієнтуватися саме на таких людей. Їх не так мало, як здається на перший погляд, просто часто вони не знають про існування одне одного, не відчувають підтримки і тому не можуть об'єднати свої зусилля.
Journal information